У межах постійної співпраці з органами та установами ООН наша Асоціація подала матеріали до Управління Верховного комісара ООН з прав людини для підготовки нової доповіді ООН щодо захисту правозахисників у цифрову епоху, зокрема з урахуванням викликів, пов’язаних із штучним інтелектом (ШІ).
У відповідних пропозиціях АРК, підготовлених Андрієм Чвалюком, Олексієм Плотніковим та іншими експертами й оприлюднених на офіційних ресурсах ООН, наголошується на інформаційних маніпуляціях і шахрайстві з боку росії, пов’язаних із цифровим контентом, згенерованим або зміненим за допомогою ШІ. Це створює серйозні ризики для медіа- та інформаційної грамотності й посилює загрози свободі мирних зібрань та об’єднань.
У документі також нагадується про ініційовану рф діяльність із використанням ШІ, що проявляється у створенні сотень онлайн-«медіа», які функціонують без безпосередньої участі людини з метою маніпулювання пошуковими системами в Інтернеті.
Такі форми дезінформації надають особливого значення питанню юридичної відповідальності за подібні провокації; також підкреслюються складнощі з визначенням правового режиму захисту жертв пропаганди, створеної за допомогою ШІ, як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Експерти також звернули увагу на необхідність розробки відповідних міжнародних стандартів, що ґрунтуються на системі чинних документів ООН та її спеціалізованих установ, з урахуванням Рамкової конвенції про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права, а також відповідних актів Європейської комісії.
Зазначається, що маніпуляції з використанням ШІ, здійснювані авторитарними режимами спільно з лояльними корпораціями та іншими бізнес-структурами в умовах міждержавних конфліктів, зон бойових дій та на окупованих територіях, створюють нові серйозні ризики не лише для фундаментальних прав, як-от права на життя, свободу та приватність, а й для діяльності правозахисників.
Наведено конкретні приклади, пов’язані з Кримом: використання рф алгоритмів ШІ в соціальних мережах для поширення фейків, мови ворожнечі та пропаганди проти правозахисників; для протидії інакомислячим та активістам; для створення діпфейків із геноцидним, мілітаристським і расистським змістом, спрямованих проти правозахисників; а також для систем розпізнавання облич і відстеження переміщень, що полегшує здійсненню репресій.
У згаданій доповіді Верховного комісара ООН з прав людини A/HRC/63/52 «Захист правозахисників у цифрову епоху» визнано відповідні виклики та висунуто до держав вимогу врегулювати ринок технологій стеження, запровадивши мораторій на внутрішній і транскордонний продаж та використання технологій стеження й шпигунського програмного забезпечення доти, доки не буде забезпечено належних гарантій захисту прав людини.
