У рамках постійної співпраці з органами та посадовими особами ООН наша Асоціація раніше направила інформування Спецдоповідачеві ООН щодо сприяння встановленню істини, правосуддю, відшкодуванню та гарантіям неповторення професору Бернару Дюему для підготовки його доповіді до сесії Ради ООН з прав людини, яка завершилася у жовтні цього року у Женеві.
В інформуванні АРК, опублікованому на офіційних веб-ресурсах ООН, наголошується на важливості розробки експертної правової, фінансової та організаційної основи для майбутніх міжнародних угод та відповідної міжнародної платформи фінансової підтримки відновлення України, здійснюваної третіми державами та міжнародними інститутами.
В інформуванні АРК також зазначалося, що деякі цивільні справи, пов’язані з питаннями моральної шкоди та спростуванням пропагандистських тверджень, пов’язаних із конфліктом, наприклад, справа 521/11949/24, можуть бути хорошим прикладом процесів документування, необхідні правосуддя перехідного періоду.
Український суд у цій справі визнав незаконним, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію, а також завдав моральної шкоди, оголошення трьома підконтрольними росії особами в Криму свідомо неправдивої інформації та передачу каральним структурам держави-агресора свідомо неправдивої інформації, пов’язаної із припиненням подачі води на Кримський півострів Північно-Кримським каналом, і зажадав від цих осіб відшкодування моральної шкоди експерту АРК професору Борису Бабіну.
В інформуванні АРК наголошувалося, що ООН має проаналізувати міжнародні механізми репарацій та міжнародної фінансової відповідальності, вивчити міжнародні механізми фінансової підтримки та допомоги країнам, які перебувають у постконфліктних ситуаціях, проаналізувати чинні міжнародні механізми фінансової підтримки та допомоги Україні, узагальнити практику розгляду відповідних справ та розглядів у міжнародних судах та трибуналах, проаналізувати резолюції та технічні регламенти міжнародних органів, підготувати проект міжнародної угоди чи інших документів щодо майбутньої фінансової підтримки відновлення України, включаючи підтримку територіальних громад та корінного кримськотатарського народу.
У жовтні цього року Рада ООН з прав людини обговорила нову Доповідь цього Спецдоповідача ООН A/HRC/60/32 «Документування грубих порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права», в якій наголошувалося на важливості співпраці зі структурами, що направили матеріали з цього питання, такими як наша Асоціація.
У Доповіді A/HRC/60/32 у зв’язку з вищеописаними проблемами вказувалося, що у стратегіях правосуддя перехідного періоду, розроблених державами та міжнародними партнерами, часто не приділяється першочергової уваги процесам документування та їх фінансуванню.
Це обмежує можливості національних суб’єктів щодо збору, обробки та збереження найважливішої інформації, а також щодо захисту задіяних персоналу та установ.
В умовах фінансових обмежень на місцевому рівні часто виникає потреба у підтримці зовнішніх партнерів, таких як держави-донори, установи або фонди, які, у свою чергу, часто не пріоритизують цей напрямок фінансування, особливо на ранніх етапах перехідного періоду.
У окремих випадках на документування виділялося значне фінансування на початку конфлікту чи перехідного періоду, але потім воно скорочувалося, як це було у випадку з російською агресією в Україні, йдеться у Доповіді A/HRC/60/32.
У Доповіді A/HRC/60/32 наголошується, що в умовах конфліктів, що продовжуються, або відсутності безпеки діяльність з документування часто ведеться із затримкою, утруднена або зовсім не здійснюється через нестабільність обстановки та пріоритизації нагальних питань миру та безпеки. Такі затримки можуть перешкодити притягненню до відповідальності та позбавити жертв своєчасного визнання та відшкодування.
Щоб усунути ці прогалини, необхідно, щоб держави, міжнародне співтовариство та установи-донори від початку включали документування в процеси правосуддя перехідного періоду як один із ключових компонентів.
Це має сприйматися не тільки як технічна вправа, але і як імператив у галузі прав людини та необхідна умова для встановлення істини та справедливості, надання відшкодування та недопущення повторення, йдеться у Доповіді A/HRC/60/32.
Спецдоповідач ООН у Доповіді A/HRC/60/32 рекомендував міжнародному співтовариству розробити стратегії та процедури, що забезпечують захист або безпечні місця зберігання для документації та архівів, які стосуються серйозних порушень прав людини, які надходять від державних установ, національних механізмів правосуддя перехідного періоду, міжнародних слідчих органів та національних або міжнародних трибуналів; та забезпечити доступ до цієї інформації жертвам та їх юридичним представникам, порушеним громадам та слідчим відповідно до міжнародних стандартів.
У Доповіді A/HRC/60/32 Спецоповідач ООН рекомендував організаціям громадянського суспільства, що займаються документуванням, розробити чіткі та суворі внутрішні керівні вказівки та процедури для розслідування, документування, збору, збереження, захисту та архівування доказів, інформації та показань, пов’язаних із серйозними порушеннями прав людини, а також для опитування жертв та свідків відповідно до міжнародних стандартів з цього питання; та забезпечувати належну підготовку персоналу, який виконує ці функції.
Наше співробітництво зі структурами ООН з цих питань буде продовжено.
