У лютому 2023 року «зливний бачок» пропаганди агресора, фейковий блогер Олександр Таліпов злочинно заявив про те, що він перевіз для солдатів окупантів «1500 консервів … від керченського заводу “Пролів”, який після націоналізації почав допомагати фронту». При цьому пропагандист загарбників злочинно «висловив окрему подяку» з цього приводу «особисто Олегу Кришталю», а також «спортсменам» з окупованої Керчі.
Раніше злочинні «органи» окупантів заявляли, що цей рибоконсервний завод знаходиться в незаконному «переліку об’єктів, що підлягають націоналізації». Також нещодавно заявлялося, що «наприкінці січня на територію керченського рибоконсервного заводу “Пролів” зайшли люди, які повідомили “керівництву”, що воно звільняється з “посад”».
Наша Асоціація раніше неодноразово висвітлювала нелегальну діяльність підконтрольних окупантам структур, що займаються рибальством та переробкою риби. Вказувалося на їхній зв’язок з міжнародною рибною мафією, на пов’язані з цим відмивання грошей російськими спецслужбами, а також на залучення до «кримського рибного бізнесу» персонажів, наближених до білоруського диктатора.
Тому пов’язані із заводом «Пролів» події потребують детального висвітлення з використанням відкритих джерел, чим зайнялися експерти АРК.
До окупації Криму до українських реєстрів було заведено дві очевидно пов’язані з керченським заводом структури, далі ліквідовані. По-перше, це відкрите акціонерне товариство «Керченський рибоконсервний завод Пролів», код 05773155, зі статутним фондом більш ніж 3,7 мільйона гривень, засновниками якого був Фонд майна АР Крим та організація орендарів того самого заводу «Пролів».
Іншою структурою стало агропромислове закрите акціонерне товариство «Керченський рибоконсервний завод Пролів», зі статутним капіталом 7,2 мільйона гривень, код 30317443, засновниками якого стали ТОВ «Спарк», код 31655841, згаданий ВАТ «Пролів» код 05773 «Корпорація ЦМК» код 30539984, а також «фізичні особи-акціонери».
При цьому засновниками згаданого «Спарк» вважаються дві фірми з Дніпра, ТОВ «Експроммаш», код 31780817 та ТОВ «Торговий дім «Склотара», код 32099412. У свою чергу засновниками «Корпорації ЦМК» заявлені угорське підприємство «Овіс Трейд», а бенефіціаром – Тетяна Горянець із Дніпра. Втім, до 2019 року в «Корпорації ЦМК» як бенефіціари були заявлені Юрій Кришин, Сергій Бахарєв і Сергій Недолуга, також із Дніпра.
На цих осіб зареєстровано десятки українських підприємств, у тому числі Юрія Кришина зазначено як бенефіціара ТОВ «Пролів», код 37466258, зареєстрованого зі статутним капіталом у 4,5 мільйона гривень у Дніпрі, на вулиці Яворницького, 81. Також серед засновників та бенефіціарів даного ТОВ були відзначені компанії «Уолтер інвестмент Ко», «Кіруна Імпекс С.А.», а також і «Міллв’ю Пропертіз Лтд».
При цьому дані Кришина збігаються з батьком колишнього народного депутата від «Народного фронту», секретаря комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики з 2014 року Кришина Олега Юрійовича, родом із того ж таки Дніпра.
У пресі до 2014 року писалося про те, що саме Олег Кришин контролював до початку російської агресії більшість акцій заводу «Пролів», що випускав продукцію під марками «Пролів», «Vilnas», «Боспор» та «Laatsa». Також вказувалося на те, що у 2008 році «Корпорація ЦМК» як також «частина корпорації Кришина» придбала кримське підприємство «Южрибхолод», яке займалося заморожуванням та зберіганням риби.
До початку окупації Криму жодних відомостей про відчуження заводу «Пролів» його бенефіціарами не публікувалося, а директором підприємства було позначено Сергія Дегтяренка. Саме він у квітні 2014 року заявляв про зупинення роботи заводу «Пролів» у зв’язку з окупацією, але надалі підконтрольна окупантам «преса» поширила його ж заяву про те, що завод нібито «почав» незаконну «процедуру перереєстрації … як російське підприємство» та що «основну частину продукції завод реалізує через рітейл».
При цьому поширювалися заяви Дегтяренка про те, що «в період путини тут використовуються азовський бичок, хамса, тюлька, кілька, здобуті кримськими рибалками в Азово-Чорноморському рибогосподарському басейні, в інший час готують балтійську кільку, що прибула в замороженному вигляді з Калінінграду», а також, що «за останні п’ять років на «Пролів» на модернізацію витратили близько 4 мільйонів доларів і не мають наміру зупинятися».
2016 року підконтрольна агресору «керченська преса» заявляла про те, що «в галузі рибного господарства» фейкову «нагороду» «Золотий грифон» «отримав генеральний директор ТОВ «Пролів» Сергій Дегтяренко».
У незаконних «реєстрах» окупантів можна побачити «не діюче» з 2021 року «ТОВ» «Керченський рибоконсервний завод Пролів», «код» 911101001 з «директором» Оленою Ткалун і з зареєстрованим на Британських Віргінських островах «засновником», «Бартон Сейлс Лімітід». Водночас там можна знайти і «діюче» з 2021 року «ТОВ» «Рибоконсервний завод Пролів», «код» 9111000644, з «директором» Юрієм Мамаєвим та з тим самим Сергієм Дегтяренком у ролі «засновника».
Зазначимо, що історичний зв’язок Сергія Дегтяренка зазначено в українських реєстрах по ряду компаній, включаючи й згадане дніпровське ТОВ «Пролів»; наприклад, на сьогодні він, згідно з відкритими джерелами, є підписантом ТОВ «Компанія «Укрнадра», код 34562446, зареєстрованою за тією ж адресою на вулиці Яворницького, 81, бенефіціарами якої відзначені ті ж самі Сергій Бахарєв та Сергій Недолуга.
У 2018 році «Центр журналістських розслідувань» писав, що «у деклараціях про доходи народного депутата Олега Кришина зазначено компанію Leedlend LTD, кінцевим бенефіціаром якої є його батько – Юрій Кришин. Адреса компанії, зазначена у декларації Кришина, збігається з адресою власниці ТОВ «Пролів»: у них одна поштова скринька – бокс 146».
Варто зазначити, що колишній парламентарій відзначався в пресі та з інших підстав, наприклад, коли у 2017 році він хотів взяти на поруки власників дніпровського авторинку «Термінал» Олександра Оксамитного та Фаріда Партоєва, які звинувачувалися у викраденні людини.
Сам Кришин, як писала пресса, заявляв про відчуження свого «кримського бізнесу». Водночас, як мінімум, очевидно, що колись пов’язані з дніпровськими бізнесменами персонажі, такі як Сергій Дегтяренко, довгий час не ховаючись, «керували» в окупованій Керчі заводом «Пролів», а це підприємство було після 2014 року незаконно «перереєстровано», включаючи махінації з офшорами.
Окремо варто дослідити згаданого пропагандистом Таліповим Олега Кришталя як злочинну нібито «нову владу» на незаконно «націоналізованому» заводі. До 2012 року Кришталь був у Керчі міським депутатом від «Партії Регіонів» і в 2012 році намагався переобратися як «самовисуванець».
Тоді преса вказувала про його роль як спонсора футбольної команди «Керч», генерального директора ТОВ «Перший Керченський судноремонтний завод», директора ТОВ Фірма «Маркет-Сервіс» та директора з розвитку бізнесу компанії «Пронет», а також як засновника приватного підприємства «АМ «Новий проект», замішаного, серед іншого, у скандалі з підробкою будівельної ліцензії та боргами в 700 тисяч гривень.
Згадувалося, що у листопаді 2009 року кримська міліція оприлюднила кримінальний епізод – за версією слідства, депутат Кришталь сфальшував ліцензію для свого приватного підприємства «АМ «Новий проект», засновниками якого були він і Павло Ієно. Інформація розкрилася під час перевірки заяви одеської фірми «Оріон-Техно» на Ієно, яка звинуватила його у привласненні 683 тисячі гривень.
Ця діяльність не могла пройти повз функціонерів режиму Януковича, і Кришталь, серед іншого, був нагороджений з нагоди Дня податкової служби України тодішнім міністром фінансів Миколою Азаровим. Зазначалося, що нагороду було вручено «за визначний внесок компанії “Пронет” у створення інформаційних систем державних установ».
Зазначимо, що й нині діюча компанія «Пронет» код 21680973 була зареєстрована у Києві у 1997 році і як зазначено на її сайті, «є провідним інтегратором ІТ та інженерних систем на ринку України» та «спеціалізується на створенні та підтримці інформаційних обчислювальних комплексів різного рівня». Перед окупацією Кришталь заснував у Керчі громадську організацію «Український вибір – за рідну Керч» код 38710180, як очевидний місцевий осередок злочинної структури Віктора Медведчука.
Після початку окупації Олег Кришталь почав активно злочинно співпрацювати із загарбниками, у ролі «президента футбольного клубу» «Океан», організуючи не лише його діяльність у незаконному «чемпіонаті республіки Крим», а й незаконні «товариські матчі» з російськими командами в Краснодарському краї.
При цьому в незаконних «реєстрах» окупантів на Кришталя «зареєстровано» не лише «футбольний клуб» «Океан-Керч», «код» 9111015841, а й «фірми» «Рандекс», «Рекламне агентство «Візард», а також «Маркет-Сервіс», «код» 9111005145. Остання «фірма» примітна тим, що її «співзасновником» у 2014 році виступив Олександр Ієно, син вищезгаданого афериста Павла Ієно. Ієно-старший, нагадаємо, зараз виконує злочинну роль «директора департаменту транспорту та розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури» в окупованому Севастополі.
Також варто відзначити «реєстрацію» на Кришталі у 2018 році структури «ОП Груп» у Темрюку Краснодарського краю по вулиці Таманська, 5 «закодованої» як 2352054795; «основним видом діяльності» якої зазначено «оптову торгівлю твердим, рідким та газоподібним паливом та подібними продуктами».
Додамо, що і сам аферист, і його родич Ярослав Кришталь встигли «відзначитись» у махінаціях із «фірмами» «Рандекс», «Пляжно-реабілітаційний центр «Ельтиген» та «К-Парк» щодо «оренди» всілякої нерухомості та земельних ділянок вже в окупованій Керчі.
Таким чином, можна припустити, що Кришталь як мінімум пов’язаний із низкою угруповань колаборантів, не виключаючи і згаданого Павла Ієно, підручного севастопольського злочинного «губернатора» Михайла Развожаєва, і що сфера злочинних інтересів і Кришталя, а також його очевидних непублічних компаньйонів та «даху» значно ширше, ніж рибна промисловість, та серед іншого охоплює махінації з паливом.
Сама незаконна діяльність заводу «Пролів» під контролем агресора, і зараз, і до 2023 року, незалежно від «заяв» злочинного Таліпова, досить очевидна.
Тому для уповноважених органом України важливим завданням можна визнати встановлення справжніх бенефіціарів заводу як у період з 2014 до 2022 року, так і за нинішніх умов.
Також важливим є встановлення можливої поточної участі даних справжніх бенефіціарів у комерційній діяльності на підконтрольній території України.
