Днями в підконтрольній агресору “севастопольській пресі” написали про плани забудови околиць Байдарських воріт, що руйнуються, такими собі “туристичними об’єктами”, проект яких, на замовлення створеної минулого року місцевої структури “Висота 503” зробила вологодська фірма «Північно-Західний інститут проектування» і фактично він є готельним комплексом.
При цьому “севастопольська влада” досить давно готувала цю аферу зі знищенням унікальних ландшафтів, оскільки “суспільні обговорення документації щодо планування” вони імітували ще минулого березня.
“Директором” у “Висота 503” заявлена колишня керуюча “культовим” рестораном «Шалаш», розташованому в тому ж районі, Олена Шабуніна, а ось бенефіціари приховані за “засновниками” у вигляді казанських фірм “Альнаїр” та “Рестор”, заведених у свою чергу на таких “засновників” як зіц-голова Сергій Кучерявенко, на якого у реєстрах агресора записано сотні структур,
а також на Олександра Пічугова.
Саме через нього можна простежити бенефіціарів майбутньої забудови Байдарських воріт, оскільки Пічугов раніше “відзначився” у Казані як фігурант від “Татнафти” у розбірках навколо Чехівського ринку, а його контактний емейл є корпоративним від “ТатАІСнафта”, філії “Татнафта-Цифрові Технології”.
Також на “Рестор” в окупантів заведено ще низку дочірніх структур, включаючи севастопольські “Ресурс-А” “Т-Нафтопродукт” та “Парк Форос”; остання фігурувала в афері п’ятирічної давності із забудови Фороського парку саме на користь керівництва “Татнафти”.
Поточна “директор” у “Парк Форос” Ельвіра Шрша також вважається у окупантів “директором” у “Foros Wellness & Park”, кримських “угідддях” “Татнафти” з 2016 року.
До цих процесів причетна і структура “Парус”, записана на згадану вище рестораторку Шабуніну.
Найбільш примітні тут структури “Ресурс-А” і “Т-Нафтопродукт”, що займаються оптовими поставками моторного палива від “Татнафти” на севастопольські військові структури агресора.
“Директором” в обох заявлений севастополець Володимир Тютькало, обидва брати якого, Валентин і Антон останні 15 років робили кар’єру на кораблях чорноморського флоту росії, спочатку на тральщиках, а потім на десантних судах і в кадрових підрозділах.
Специфіка описаної ситуації дозволяє судити, що забудова на Байдарських воротах описаного готельного комплексу проводитиметься за рахунок ресурсів “Татнафти”, яка контролює непублічну, пов’язану з російською армією частину кримського ринку нафтопродуктів, але бенефіціарами стануть конкретні бонзи.
з оточення “казанської сироти” Рустама Мінніханова та його “смотрячого щодо нафти” Наїля Маганова.
