Як ми вже згадували раніше, наша Асоціація періодично спрямовує до ООН свої звернення щодо моніторингу впливу санкцій на права людини.
У зверненнях ми писали, що санкції проти росії є єдиним ефективним інструментом впливу на її економічну систему та політичний режим у сучасних умовах, обмежуючи злочинні дії росії проти українського народу та відповідні порушення прав людини агресором, включаючи ситуацію в окупованому Криму.
У своїх зверненнях ми наголошуємо, що основною формою оцінки ефективності санкцій має бути облік рівня порушення міжнародного права державою, яка стала об’єктом санкційної політики, до і після запровадження або зміни відповідних санкцій.
Також ми писали про суперечливу доповідь A/HRC/57/55 Спеціального доповідача від Білорусі Олени Довгань «Моніторинг та оцінка впливу односторонніх санкцій та їх надмірного дотримання прав людини», опублікованій на ресурсах ООН.
Як ми вже писали, стратегія ігнорування діяльності Спецдоповідача ООН від Білорусі докорінно невірна і її слід замінити на масове подання в ООН цивілізованими країнами, правозахисниками та вченими аргументованих документів про реальну роль односторонніх санкцій у захисті прав людини від тиранії та агресії.
Голова Координаційної ради Білорусі та ключовий лідер білоруського демократичного руху Світлана Тихановська у жовтні 2024 року в інтерв’ю нашої Асоціації наголосила, що діяльність Олени Довгань як спецдоповідачки ООН, з відвідуванням нею режимів на кшталт Венесуели та Куби для критики санкцій, також є частиною пропаганди агресора.
Зараз на ресурсах ООН опублікована чергова доповідь A/79/183 спецдоповідача Олени Довгань «Доступ до правосуддя в умовах односторонніх санкцій та їх надмірного дотримання», яка стала черговою популяризацією подібної пропагандистської діяльності.
У цій доповіді Довгань знову довелося згадати, що наша Асоціація підтримує санкції, але загалом чиновниця ігнорує у своїй доповіді діяльність України щодо забезпечення повного та прозорого доступу до правосуддя будь-якої санкціонованої структури, при цьому приділяючи багато уваги «російським проблемам».
Але у нашому інформуванні з цих питань, опублікованому зараз на веб-ресурсах ООН, експерти АРК наголошують, що для забезпечення верховенства права, «якості права» та «правової визначеності» указом Президента України від 29 січня 2024 року № 36/2024 було затверджено Положення про Державний реєстр санкцій, а статтею 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено позовну заяву про застосування санкцій, передбачених пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України “Про санкції”.
У цьому інформуванні АРК знову наголосила, що органи ООН повинні брати участь у політиці видачі рекомендацій щодо доступу до правосуддя щодо політики санкцій та проведення аналізів з цих питань, але їх неупередженість має бути гарантована багатонаціональним експертним представництвом у такому органі ООН, але не таким чином, як це відбувається зараз із Спецдоповідачем Оленою Довгань.
Доповіді неурядових структур та університетів з цих питань мають оцінюватись з урахуванням можливості контролю над ними з боку уряду (режиму), який перебуває під односторонньою політикою санкцій, додала АРК.
Наша робота з інформування ООН про реальну ситуацію з санкціями та правами людини буде продовжена, незважаючи на поширення пропаганди агресора особами та структурами, контрольованими росією.
