У рамках постійної співпраці з органами ООН наша Асоціація направила подання для інформування Спеціального доповідача ООН про негативний вплив односторонніх примусових заходів на реалізацію прав людини для її тематичної доповіді, пов’язаної із правом на здоров’я. Даний Спецдоповідач, професор Олена Духан із Білорусі раніше опублікувала кілька звітів про санкції, і її дослідження можуть бути відображені у наступній щорічній резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
Так, у матеріалі АРК, підготовленому професором Борисом Бабіним та опублікованому в інтернет-ресурсах ООН, наголошувалося, що втручання росії, агресія та спроба анексії Криму, включаючи порушення права на здоров’я мешканців Криму, стали підставою для односторонніх санкцій, запроваджених Україною, Євросоюзом та деякими третіми державами.
Додатково у матеріалі АРК зазначається, що односторонні санкції різних держав-членів ООН, встановлені проти росії та контрольованих росією структур в Україні, мають сильний вплив на права людини, оскільки вони обмежують російську економіку і, відповідно, російські війська та російських найманців у скоєнні нових широкомасштабних гуманітарних та військових злочинів; у порушеннях прав та геноциді проти українського населення, включаючи грубе порушення агресором права українських громадян на здоров’я.
Односторонні санкції проти росії є єдиним ефективним інструментом впливу на її економічну систему та політичний режим у сучасних умовах, обмежуючи злочинні дії росії проти українського народу, в тому числі порушення агресором права на здоров’я, констатувалося у повідомленні АРК.
У матеріалі АРК вказувалося, що основна форма оцінки ефективності вторинних санкцій має враховувати рівень порушення вимог міжнародного права державою, яка є об’єктом санкційної політики, до та після запровадження чи зміни відповідних санкцій.
Основним критерієм може бути кількість людей, які мають права, включаючи право на здоров’я, при режимі (уряді), що є об’єктом санкційної політики, до та після введення санкцій; рівень потенціалу каральних та мілітарних органів у такій державі до і після введення санкцій тощо.
Індикатори повинні охоплювати всі права людини в сукупності, але їхня основна увага має бути приділена питанням ключових фундаментальних прав – на життя, на свободу, на недискримінацію, на здоров’я та подібних до них.
Такі показники повинні відображати факти та форми скоєння міжнародних злочинів, широкомасштабних порушень прав людини та гуманітарного права державою, що є об’єктом санкційної політики, рівень її мілітаризації та порушень у галузі ядерної, біологічної та хімічної зброї, що використовується для порушення права на здоров’я або для загроз такого порушення.
Різниця у вимірах має відображати рівень односторонніх санкцій, оскільки вони можуть бути встановлені проти фізичної чи юридичної особи, приватної чи державної, проти певного економічного чи фінансового процесу уряду загалом, додатково зазначалося у повідомленні Асоціації.
