У травні ми писали про викриті журналістами кримські провокації агресора у сфері морського рибальства та рибоконсервної промисловості. Йшлося про діяльність на півострові комерційних структур російських діячів з Калінінграда, Сергія та Наталії Лютаревичів, у тому числі щодо їх контролю над рибопереробним заводом «Пролів» в Керчі та «Консервним комбінатом «Арктика»», розташованим у сусідньому селі Осовини.
Попередніми бенефіціарами заводу «Пролів» були компанії бізнесменів із Дніпра, відомих виробництвом склотари, Юрія Кришина та його сина Олега Кришина, від яких підприємство “пішло” у 2023 році після “націоналізації”.
Ми писали, що Лютаревичі «зареєстрували» в окупованій Керчі структуру «Пролів 1873», з виручкою в 2025 році в 1600 мільйонів рублів, і вказано про підтримку цими комерсантами російських військ, не тільки шляхом постачання власної продукції, а й через закупівлю безпілотників та іншого обладнання для пілотів.
А днями на цей керченський завод приїхав фейковий “спікер” Володимир Константинов, який заявив про те, що підприємство “продовжує роботу, незважаючи на технологічні складнощі”, наголосивши, що завод нібито “перейшов у власність республіки”.
Втім це виявилося легко викриваною брехнею, оскільки в окупаційних “реєстрах” прямо вказано, що керченська структура «Пролів 1873» саме зі згаданою минулорічною виручкою, «заснована» калінінградськими структурами Лютаревичів «Рибпромхолдинг» і «Вектор», а управляється московською фірмою “Рибний торговий дім”, яку через Калінінградський “Союзрибпром” контролюють ті ж Лютаревичі.
Чи є нинішній фарс із заявами про “республіканську власність” дешевою спробою прикрити трансфер заводу від Кришиних до Лютаревичів під виглядом “націоналізації”, покажуть подальші події навколо згаданих ділків.
