Раніше ми неодноразово констатували, що російські спецслужби намагаються використовувати окупований півострів і тамтешніх колаборантів як знаряддя свого впливу в третіх країнах, причому буквально в будь-якій обгортці, що їм доступна. Черговим підтвердженням цього стали нещодавні пригоди “кримських фантастів”, а саме трійці Сергія з Галиною Малишевих та Євгенії Блінчик, на яких у окупантів заведено напівфантомне видавництво “СеЖеГа”.
Дані діячі давно і системно просували в Криму ідеї “російського світу” і з 2022 року були помічені в активній “волонтерській діяльності” на підтримку армії агресора, втім, значною мірою шляхом завезення в підрозділи окупантів виданих ними “шедеврів російської фантастики” рівня районної самодіяльності. Відразу зазначимо, що біографія електротехніка Малишева, прийнятого в “Союз письменників Криму” лише під час окупації, за відповідні “заслуги та послуги” загарбникам, так само як і життєвий шлях обох подруг малоцікаві.
Найбільш примітний тут курируваний російською розвідкою зовнішній вектор їхньої діяльності, у якого “кримські фантасти” не тільки виправдовують військові злочини росіян, виступаючи фронтовими пропагандистами й видаючи збірки про “спеціальну воєнну операцію”.
Також вони підшукують аналогічних графоманів із третіх країн, забезпечують видання їхніх “безсмертних творів”, а також візити даних “невизнаних геніїв” на окупований півострів.
У тому числі це відбувається і під прикриттям “фестивалів”, на кшталт щорічного “Фанданго” або “Кримкона”, проведеного в черговий раз у липні у Феодосії.
Чи варто уточнювати, що такі письменники, які “раптово розквітли під кримським сонцем”, потім у рідних країнах не тільки продовжують штампувати книгоподібний шлак, масово насичений пропагандою “великого російського міру”, а й починають виконувати і більш конкретні злочинні завдання російських спецслужб.
Яскравим прикладом таких “фантастів” став громадянин Білорусі із кавказьким корінням Євген Капба, журналіст районної газети з Речиці «Дняпровец», який періодично з’являється то в Криму, то в Сухумі – і явно не з редакційним завданням.
Подібний шлях пройшла і співробітниця дитячо-юнацької бібліотеки казахстанського Усть-Каменогорська Яна Абдєєва, яка “відзначилася” цього літа на окупованому півострові. Втім, навряд чи ці “фантасти” замислюються про те, що в реальному житті доля “попаданців” від російських спецслужб дещо відрізняється від книжкової версії: щасливого кінця такі сюжети не передбачають.
