У кримських “владних коридорах” жваво обговорюють “доленосні підсумки з’їзду”, проведеного 26 жовтня у Москві такою “парламентською політичною партією” агресора, як колишня “Справедлива росія – патріоти – за правду”, на якій була максимально “зміцнена вертикаль”.
Її нацистський ватажок Сергій Миронов тепер позбувся “тріумвірату” із Захаром Прилепіним та Геннадієм Семигіним, перевівши їх із співголов у “прості заступники”.
Водночас він підвищив “партійну вагу” Олександра Бабакова, віце-спікера держдуми агресора, широко відомого аферами з низкою українських обленерго до 2022 року, а нині спонсоруючого пропагандистський “батальйон” агресора з українських військовополонених.
Нагадаємо, що в окупованому Криму та Севастополі Кремль вирішив “злити” цю “конструктивну опозицію” на фейкових “регіональних та місцевих виборах” 2024 року, надавши широкий карт-бланш для, відповідно, Володимира Константинова та Михайла Развожаєва з розміщення “місцевих депутатів” виключно по лінії “Єдиної росії”.
І якщо у Севастополі “справедливих” повністю “обнулили”, віддавши лише один “депутатський мандат” у селі Верхньосадове (Дуванкой), і поставивши “керувати міським відділенням” ноунейма Дмитра Крікмера, то в Криму їм все ж таки демонстративно видали “одне місце в державній раді”, для колишньої “глави регіонального відділення партії” Вікторії Білан, а також шість “місць у міських радах”, відповідно Бахчисараю, Євпаторії, Керчі, Сак та Феодосії.
Саме про такого “депутата євпаторійської міськради” та нинішнього “голову регіонального відділення партії” Романа Юхненка, який раніше миготив у оперетковому “міському козацькому товаристві” “Євпаторійське”, а також і в такому довготривалому проекті російських спецслужб, як “російське географічне товариство”, ми писали раніше.
Ми вказували, що цей “козак, географ, депутат”, а заразом і “дагестанський бізнесмен” був надто багато чим завдячним своєму нібито рідному братові, Олексію Юхненку, відомому під прізвисько Китаєць, Леха, Лесик, Малий, Юха, лідеру одного з найкривавіших злочинних угруповань на півострові тридцятирічної давності.
Олексій Юхненко був до окупації Криму багаторазово судимий, також виступав в амплуа ряженого “козака”, і закінчив свій життєвий шлях у 2013 році, нібито через “важку хворобу”, першопричиною якої, ймовірно, стали класичне “я занадто багато знав”.
А тому не дивно, що саме Роман Юхненко весь останній рік намагався “лавірувати” у каламутних водах “кримської політики”, то займаючись “налагодженням мостів” із Сергієм Аксьоновим “проти Константинова” і по лінії “батальйону” “Барс-Крим”, то беручи активну участь у справі “кримської журналістки” Ганни Гажали, яку намагалися використати як “торпеду для компромату до Кремля” на нинішніх кримських бонз, включаючи того ж таки Аксьонова, щодо ситуації з тотальною корупцією в кримському “міністерстві охорони здоров’я”.
Втім, у “великій політиці” цим “конструктивним опозиціонерам” явно не пощастило: як пліткують зараз у кримських кулуарах, “бойовий осередок” Юхненко був неабияк скомпрометованим “раптово виявленим” зв’язком Гажали з нині досить “радіоактивним” Русланом Бальбеком, який, у свою чергу, не зміг розіграти ані в Криму, ані в Москві, ані в Анкарі карту “друга родини” путінської конкубіни Кабаєвої.
Також “за підсумками партійного з’їзду” очікується масовий “прихід до партійних лав” людей “з холоду”, від згаданого Олександра Бабакова, в основному фейкових “ветеранів” та “волонтерів” з “арбатських фронтів”, і тепер основною “політичною інтригою” стає питання – чи поверне їм Кремль на окупованих територіях “частку владного пирога”, яка була у “вірних миронівців” до 2024 року.
У разі такого переділу “шахової дошки” нинішніх кримських функціонерів “Справедливої росії”, типу Юхненка, можуть “спустити в брухт” саме у справі Гажали та Бальбека, що досить болісно сприймається низкою кремлівських кураторів.
