Як написали минулого тижня в низці підконтрольних агресору “медіа”, до московської в’язниці потрапив Артур Оганесян, який рік тому “зареєстрував” на себе “севастопольський клуб підприємців” “Маніфестор”.
Про цю структуру заявлено, як про місце “дорогих тусовок для підприємців”, а також як про майданчик “для прогріву і розводу підприємців-початківців, подруг і дружин гаманців”.
Також пишеться, що на тусовки “громадсько-корисного благодійного фонду” “Маніфестор” в окупованому Севастополі він “запрошував чиновників та силовиків”, нібито “демонструючи платоспроможній пастві рівень свого впливу вирішувати будь-які питання та продаючи їй різні послуги цих особливих гостей”.
Зазначимо, що загалом на Оганесяна в окупованому місті “зареєстровано” ще кілька “фірм”, а саме “Аралан”, “Балуна” та “Група компаній “Дана”, де засвічені ще такі собі Наталія Крайова та Катерина Степанова.
Також Оганесян рік тому почав просувати в соцмережах свій “талант” з “навчання нестандартного мислення” як джерела “нечуваного доходу”. Втім, потім ці канали зникли, а тепер заявлено про те, що нібито “разом з Оганесяном у кримінальній справі проходять ще близько 90 осіб”, і нібито номінал «Маніфестора» “намагався уникнути арешту, здаючи всіх навколо”.
Причиною арешту названі не афери з “коучингом” та спробами налагодити “альтернативні” корупційні схеми “по горизонталі”, в обхід севастопольської “влади” та близьких до них кланів карників.
Стверджується, що Оганесян нібито заарештований за перевезення в окупований Крим усіляких “ментальних тренерів” і цілком реальних ескортниць, “одна з яких нещодавно через соціальні мережі розкрила подробиці недоступних звичайним людям перельотів”.
Подробиці перельотів замовчуються, але очевидно, що якщо дані історії співвідносяться з реальністю, то єдиним практично можливим способом доставки на окупований півострів недешевих московських повій була транспортна авіація армії агресора.
Що буде далі з окремими “неугодними” севастопольськими клієнтами Оганесяна, напевно покаже найближчим часом. Однак очевидно, що головним принципом “розслідування” цієї “авіасправи” стало класичне “не вийти в результаті на себе”.
