Як ми багато разів писали раніше, основою незаконного “торговельного судноплавства” агресора з окупованих територій України була “сирійська логістика”, включаючи порт Тартус.
Тепер, після заборони новою сирійською владою ввезення будь-яких “російських” товарів, включаючи і продукцію з окупованої території, цей “коридор” явно увійшов до “зони турбулентності”.
Раніше ми писали про те, як балкер під прапором росії астраханського “Крейн Марін Контрактор” “Matros Shevchenko” номер IMO 9574195 “завис” на рейді єгипетської Олександрії, куди він був перенаправлений власниками замість Сирії.
Також зараз “Lloyd” пише про те, що балкер “Damas Wave” номер IMO 8915299 на початку січня вийшов з підсанкційного порту Феодосії і прямує Середземним морем, нібито в лівійську Місурату.
Це судно раніше називалося “Golden Yara”, воно оперувалося до 2021 в’єтнамськими власниками від “Vinaship – Haipong,” і було покрито документами В’єтнамського регістру судноплавства. Тепер, ймовірно, судно пов’язане з ліванською структурою “Cedar Marine Services Sal”.
Експерти від “Lloyd” зазначають, що такий “лівійський маршрут” є новим, і після падіння режиму Асада росіяни намагаються “налагодити поставки” на територію, підконтрольну лівійському Уряду національної єдності.
При цьому не виключено, що такими “гуманітарними” постачаннями Кремль намагається вплинути на згадану лівійську владу з метою розширення своєї військової присутності, “плавно переміщуючи” його з Сирії.
На цьому тлі досить цікава ситуація відбувається зі згаданою «Крейн Марін Контрактор», донькою «Об’єднаної суднобудівної корпорації» агресора, яка розмістила 23 січня в низці московських та севастопольських інформпомийок “джинсу” про те, що “севастопольський морський порт з 2022 року практично не функціонує”.
У даному “бунті на колінах” що складається з набору натяків, прямо зрозуміти, що сталося з “Крейн Марін Контрактор” складно.
Але швидше за все цих діячів з окупованого Севастополя в нинішніх умовах наполегливо “попросили”, а у даних “зернових операторів” залишилися там якісь “інвестиції в інфраструктуру” в Інкерманській бухті, причому з їхнього слова “незрозуміло, як це поєднуватиметься з поточними обмеженнями і складною економічною ситуацією”.
Як намагатимуться перебудувати свою “зернову логістику” окупанти після краху “сирійського експресу”, покаже найближчий час.
