В окупованому Севастополі розгорається чергова “буря в склянці”, організована залишками клану Чалих і підконтрольними ним “медіаресурсами”, що виникла після того, як стало відомо про “нагородження” в 2024 році “медаллю”, присвяченій десятиріччю спроби анексії міста, підсанкціонного агента російських спецслужб Олега Матвєйчева.
До початку окупації півострова Матвєйчев відвідував Крим, з його слів, до десяти разів на рік, а надалі він став ключовою “говорючою головою” агресора від “єдиної росії” і депутатом держдуми восьмого “розливу”, крім фейкової севастопольської “медалі” він має цілий іконостас російських нагород.
Матвєйчев “прославився” тим, що під час інтервенції росіян у Казахстан 2021 року він закликав російські війська ґвалтувати та катувати дружин казахських бізнесменів, які підтримали тодішнє повстання. Після початку масштабної агресії проти України пропагандист став співавтором знаменитої заяви про “Київ за три дні”.
Одночасно дочка Матвєйчева, російська шпигунка Лідія Слуцковські, дружина Данила Слуцковські, колишнього Іванова, живе в Женеві і працювала в організації “Globethics”, “яка займається питаннями етики у вузах”, із зарплатою від фонду “Врємя” самого Матвейчева.
Втім, нинішній гнів від Чалого виник з іншого приводу. Матвєйчев у 2015-2016 роках був активно залучений до усунення російськими спецслужбами клану Чалих від “севастопольського штурвалу” при гауляйтері Сергії Меняйло. Тоді Матвєйчев був куратором пропагандистського “документального” фільму “Четверта оборона Севастополя”, вихід якого викликав навіть “депутатське розслідування” у “законодавчих зборах” Севастополя, тоді ще заповненого людьми Чалого.
У фільмі та наступних публікаціях Матвейчев звинувачував севастопольців в українській ментальності, схильності до прямої демократії та інших “бацил українства”. Більше того, Матвейчев прямо вказував, що люди Чалого були російськими маріонетками, а насправді значну роль в окупації міста відіграли диверсанти від Олега Белавенцева і Меняйло, що “його диверсанти, яких він, власне, виховував, виконували дуже велику частину диверсійної роботи. Це було оцінено керівництвом” агресора.
Тому очікується, що нинішнє трагікомічне “обурення нагородженням” залишиться лише на сторінках поки що пов’язаних із Чалими “інформресурсів”.
