В окупованому Севастополі останні кілька місяців розвивається характерна, трагікомічна епопея з “виявлення шкідників” і “п’ятої колони” в багаторазово описаному нами незаконному “Севастопольському державному університеті”, публічним рупором якої, в явній координації з одним з угруповань спецслужб агресора, є така інформпомийка, як “ForPost”.
“Під прицілом” даних “викривачів” виявився тамтешній колаборант Дмитро Татарков, український військовослужбовець, який зрадив присязі, колишній доцент кафедри живучості корабля, водолазних та суднопідйомних робіт факультету корабельної енергетики Академії військово-морських сил ім. Нахімова.
2012 року Татарков написав і видав у Києві книгу про Фолклендську війну, а 2013 року захистив в Одесі з цього приводу кандидатську дисертацію.
З початком окупації справи у капітана 2 рангу в Севастополі “пішли в гору”, і в незаконному “держуніверситеті” цей зрадник Батьківщини спочатку став “директором науково-освітнього центру” “Центр морських досліджень і технологій”, а пізніше “директором Інституту суспільних наук та міжнародних відносин” того ж “університету”, і був активно задіяний агресором як пропагандист.
Також “єдинорос” Татарков “відзначився” у Севастополі як “співзасновник” “центру високотехнологічної та морської археології” “Архайтек”, від того ж “університету”, що освоїв у 2018 році 8 мільйонів, а також і “Асоціації з вивчення та збереження об’єктів морської культурної спадщини” “Морська спадщина”.
А в 2021-2022 роках він “керував проектом” “науково-освітнього центру” “Міжнародні політичні дослідження Великого Середземномор’я” в рамках “федеральної програми” “Пріоритет 2030”. На ній “університет” освоїв “близько 200 млн у базовій частині та понад 400 млн у спеціальній частині”, з чого кілька мільйонів “засвітилися” на “надбавках до зарплати співробітників”.
“Колектив”, який освоював дані кошти, складався з Геннадія Косова, колишнього професора в П’ятигорському державному університеті, а тепер “завідувача кафедри” “Соціально-філософські та політичні науки” під керівництвом того ж Татаркова, а також з цілої “плеяди дослідників”, переведених в окупований Севастополь з того ж Ставропольського краю, або ж “залучених до дослідження” без переміщення на окупований півострів.
При цьому, як “журяться” їхні “викривачі”, севастопольський “університет” у 2023 році був виключений із “спеціальної частини фінансування” “Пріоритет 2030”, а за підсумками 2024 року, ймовірно, буде виведений і із “загальної частини”.
Втім, спочатку акцент “розслідувачі” зробили не на цьому, а на “фальшуванні наукових текстів” чотирьох “колективних досліджень” зазначених діячів, опублікованих з 2022 року.
Втім, на цьому етапі “університет”, як випливало з опублікованих “викривачами” відписок, не став “виносити сміття з хати” і відкидав звинувачення у плагіаті, порушенні порядку публікації тощо.
А тому наприкінці грудня „розслідувачі” вирішили „піти з козирів”, зосередившись на змісті виданої „університетом” книги «Цифрове регіонознавство Великого Середземномор’я. Україна: проміжні підсумки» із 11 співавторами, включаючи описаних діячів.
Нові “звинувачення” зводяться до того, що в цьому виданні містяться статистичні дані, діаграми та карти з європейських джерел, на яких цілком очікувано констатується український суверенітет над Кримським півостровом та материковими територіями країни, окупованими росією.
Також дослідників звинувачують у тому, що на цих матеріалах виявлені “написи англійською мовою”, а також цитата про те, що “за показниками якості життя росія відстає від України на 8 пунктів”, трагікомічно заявляючи, що з таких питань “існує і наша, вітчизняна статистика”; знайшли вони і на картах фразу англійською мовою, що маркують “східні регіони, на які почала наступ росія”.
Відкопали “викривачі” подібну передрук карти і в іншому “колективному виданні” згаданого колективу.
Але особливе обурення у севастопольських нацистів від “ForPost” викликала цитата книги про те, що в Україні «територіально, мови розподіляються відповідно до компактного проживання різних етносів, що можна представити таким чином: …циганська мова — Закарпаття, Крим, Одеська область» .
Те, що в Криму хтось наважився “розмовляти циганською мовою” даних “охоронців расової чистоти російського світу” явно обурило навіть більше, ніж європейські карти з українським Кримом та Донецьком.
Як із цього приводу зловтішаються “викривачі”, “фактами, викладеними в матеріалах редакції, вже зацікавилися в Генеральній прокуратурі росії, прокуратурі Севастополя, в умвд по Севастополю, управлінні федерального казначейства по Севастополі, а також в інших серйозних відомствах”.
Зазначимо, що описані діячі явно не належать до якогось “підпілля”, оскільки як мінімум їхня більшість ніякого відношення до України, до початку “севастопольських досліджень” не мала, а власне Татарков у згаданих публікаціях є “весільним адміралом”, який явно не вникав у зміст “своїх” книг. Та й багаторічна риторика цього колаборанта на підтримку російської агресії говорить сама за себе.
Реальні мотиви цієї “справи доцентів” досить прості: це невдоволення російськими спецслужбами вкрай малими “досягненнями” за останні роки “Севастопольського держуніверситету” щодо поставлених йому цілей у “науковому”, “експертному” та пропагандистському забезпеченні операцій російської розвідки в регіоні Середземномор’я та “глобального Півдня”.
Тепер усі очікувано спишуть на “п’яту колону” і “низкопоклонство перед загниваючою західною наукою”.
Також існує і “університетська фронда”, відсунута від “освоєння грантів”, що особливо пожвавилася, коли їхній “федеральний потік” явно вичерпався. А тому не дивно, що відповідні “ініціативні” коментатори тепер вимагають “розігнати до чортової матері цю шарагу” та “є чим слідчому комітету зайнятися”, після чого “сядуть усі причетні”.
Більше адекватні городяни пишуть “ось тільки якоїсь “справи доцентів” і не вистачало… Читаєш коменти і розумієш хто доноси в 37м строчив”. Втім, ніхто до їхньої думки прислухатися в даній “боротьбі з космополітами” тепер не збирається.
