На початку серпня жителі окупованого Севастополя стали обговорювати трагікомічний “хепенінг”, коли місцевий “підприємець” Іван Чорнобай “безкоштовно поставив укриття”, на випадок повітряної тривоги, на площі Нахімова, після чого вкрай швидко “поряд з’явилося укриття від уряду”, а “конструкцію ініціативного підприємця забрали без попередження у невідомому напрямку”.
Після цього Чорнобай, щільно пов’язаний із забудовником “Альфа-Груп” та перевізником “Таврія-Транс”, а також і з севастопольськими “залізобетонниками”, став саркастично обурюватися в соцмережах, заявивши, що “якщо я це зробив самовільно, у нас же є процесуальні процедури. Випишіть мені розпорядження, я нікуди не ховаюся, я його приберу за свої кошти, якщо він не потрібний городянам”.
Також Чорнобай висловився і стосовно “офіційних укриттів”, поставивши питання “вироби, які ми бачимо на цьому майданчику, проходили випробування? Хто розробляв ці креслення?” – для них застосовуються певні види зварювання, щоб “ці деталі витримали, не були вирвані з бетону, і ця конструкція не склалася”.
Очевидно, що цей “потік одкровень” став черговою “чорною міткою” гауляйтеру Михайлу Развожаєву від відсторонених ним від “годівниць”, напередодні “вересневих виборів”, конкурентів. Природно, “влада” цей “бунт на колінах” проігнорувала, заявивши незабаром, що “місто погодило закупівлю ще 277 залізобетонних конструкцій для пляжів, парків і скверів”.
“Адміністрація” продекларувала, що “для виконання контрактів загальною вартістю понад 135 млн рублів були залучені євпаторійська фірма “Тімер-Бетон Крим” і севастопольське “РемДорІнвест”” Геворга Оганесяна, і що нібито “впоратися із завданням підрядники повинні за 50 днів”.
Зазначимо, що “співзасновниками” для “Тімер-Бетон Крим” є Микола Петрунін і Руслан Сарбаєв з Башкирії, “відзначений” у вкрай “багатостанковій” діяльності, від “розробки штучного інтелекту” для переробки міді. Не дивно, що вже за кілька днів севастопольці почали викладати у соцмережі фотографії “офіційних укриттів”, де в бетоні було помічено пінопласт.
У цьому випадку “адміністрація” дозволила собі пояснити наявність такого “особливо міцного матеріалу”, заявивши, що “пінопласт вставляють для того, щоб не “гуляла” монтажна петля. Після того, як плиту дістають із форми, пінопласт видаляють”.
Втім севастопольці обговорюють не тільки “креативні матеріали” для “укриттів”, але й “особливу” місткість даних конструкцій, і їхню “чистоту” рівня громадського туалету, що швидко кристалізувалася, а також і оперативно організовану експлуатацію “пінопластових бункерів” “торгуючими з ящиками”.
