У середині липня кримський гауляйтер Сергій Аксьонов вирішив “порадувати” населення розповіддю, що “на Арабатській стрілці почалося будівництво нового міста та дороги до Криму”. Судячи з того, що напередодні було оприлюднено спільне фото Аксьонова та його “лютого друга”, Володимира Сальдо, очевидно, що дані заяви “глава республіки” зробив після відповідного “живлючого поштовху” від їх спільного “кремлівського куратора” Сергія Кирієнка.
У даному потоці свідомості про “автомобільну дорогу “Таврія”, яка з’єднає Херсонську область з Феодосією” по “пересипу між Азовським морем і Сивашською затокою”, щоб “скоротити відстань” і “забезпечити безпеку маршруту …без додаткових огороджень” говориться і про те, що “наземна траса піщаною косою потрібна для перерозподілу шляхів доставки” “військових вантажів в обхід Кримського мосту”.
Якщо з питання будівництва агресором у його військових цілях цієї рокадної дороги ситуація більш-менш зрозуміла, то з “містечком на тридцять тисяч мешканців за південною околицею поселення Щасливцеве” трагікомізм 2022 року нікуди не зник.
Нагадаємо, що тоді Сальдо намагався видати за “будівництво” міста довгобуд клініки Козявкіна у селі Щасливцеве, в якому вирішив “розмістити урядові установи”.
У 2023 році той же Сальдо заявляв, що “промисловості в місті не буде” і “висота будинків обмежиться”, причому “фінансування робіт і будівництво” нібито візьмуть на себе якісь “приватні інвестори”, а не обіцяний раніше “федеральний бюджет”.
Зважаючи на все, і “інвесторів” знайти прогнозовано не вдалося, а тому Аксьонов заявив, що “перші постійні жителі нового міста на Арабатській стрілці оселяться в ньому вже в 2024-2025 роках” виключно з посиланням на свого “генічеського колегу”, пообіцявши “житлові квартали, соціальні об’єкти, школи та дитячі садки”, але через “кілька років”.
При цьому власне про практичне призначення нового міста, де на “будівництво” явно залучать “кримських підрядників”, включаючи “Консоль” від Володимира Константинова, гауляйтери вважають за краще не говорити, туманно заявивши, що там поселять “військовослужбовців, які завершують службу” та “жителів північних регіонів”.
У таких умовах серед колаборантів не могли не виникнути чутки про те, що в “нове місто”, що знаходиться не в Криму адміністративно, але є кримським географічно, Кремль розраховує переселити як “уряд”, так і більшість материкових колаборантів після “негативного наступу” до Сивашу за підсумками якоїсь “угоди про перемир’я”.