Минулий тиждень був відзначений усілякими спробами пропаганди агресора експлуатувати “на експорт” ситуацію 23 червня у севастопольській Учкуївці, коли тактика “живого щита” окупантів призвела до людських жертв.
Втім ніякої зовнішньої підтримки російської “фінальної версії” подій не було помічено навіть серед практично всіх записних “друзів Кремля”, як мінімум – через відверту неправдоподібність, неодноразову “зміну показань” у заявах агресора, та й “необдуману” публікацію окупантами фото і відео з місця подій, що прямо спростовують їхні ж заяви.
Тому, для імітації “закордонної підтримки жертв”, спецслужбам агресора довелося дістати такий “неліквід”, що давно проживає на підконтрольній Кремлю території, як Реджиса Тремблі, нібито “американського документаліста”, який нібито “у 2016 році переїхав до Ялти”.
Втім, замість обіцяних фільмів “про правду про мілітаризм США і війни по всьому світу” Тремблі виробляє тужливі відеомонологи конспірологічного характеру, явно непридатні для “зовнішнього користувача”, а тому його в ролі “викривача терору” було явно “недостатньо”.
Іншим “плакальником за жертвами Учкуївки” спецслужби агресора призначили італійця Алессандро Ді Баттіста, назвавши його в “кримських медіа” нібито “одним із провідних діячів італійського “Руху п’яти зірок””. Зазначимо, що цей шанувальник Че Гевари та Муссоліні як мінімум не відноситься до “Руху”, причому – з 2021 року, після того, як його виключили з партії за підсумками низки скандалів, і далі він досить швидко “перефарбувався” в “головного путінця Італії”.
Цей муніципальний депутат, який повністю розтратив свою політичну кар’єру, що ретельно вибудовувалася десятиліттями батьками-неонацистами, на серії медійного хайпу, отримав як “основні результати” зневажливе прізвисько “Дібба” в італійській пресі, а також відпрацював ще в 2015 році від “The New York Times” “почесне звання” “брехун року”, після фантасмагоричних заяв про Нігерію, офіційно спростованих Всесвітньою асоціацією охорони здоров’я.
Кого ще “накопають” спецслужби окупантів для пропагандистської “севастопольської риболовлі” залишається лише здогадуватися.
