13 лютого “кримська” пропаганда агресора стала поширювати заяву “спецпредставника президента росії з міжнародного культурного співробітництва” Михайла Швидкого, про те, що у справі “скіфського золота” фейкові “музеї Криму” звернулися до Європейського суду з прав людини. При цьому заявляється, що “попре те, що великих надій на позитивний результат немає, треба використати і цю можливість, оскільки інші відсутні”, заяви чотирьох “музеїв” начебто подано проти Нідерландів та України. Йдеться про такі фейкові структури як “центральний музей Тавриди”, “Бахчисарайський історико-культурний музей-заповідник”, “музей-заповідник “Херсонес Таврійський” та “Керченський музей старожитностей”.
При цьому жодної інформації про “нову справу” на електронних ресурсах самого Євросуду немає. Варто зазначити, що з 2014 року Європейський суд не розглянув по суті жодної індивідуальної скарги проти агресора, пов’язаної з окупацією Криму; 2024 року очікується остаточне рішення Суду у міждержавній “кримській” справі, ініційованій Україною. Також у практиці Європейського суду є досить чіткий і послідовний підхід про те, що структури, контрольовані якоюсь державою або структури, що знаходяться у власності якоїсь держави, типу держустанов і держпідприємств, не можуть подавати індивідуальні скарги.
