Як ми писали напередодні, після анонсованих кланом злочинного “кримського спікера” Володимира Константинова “сотень позовів” у сімферопольський “арбітражний суд” щодо “водної блокади”, окупантами було організовано “цілі” “три нові позовні заяви” а саме від аграрної структури “Агромакс”, а також ялтинських готелю “Пальміра-Палас” та готельного комплексу “Ореанда”. Ми досліджували специфіку російського бенефіціара “Агромакс” та його кримської обслуги, а тепер залишається розглянути бенефіціарів ялтинських “готельєрів”, якимось дивом “постраждалих” від “перекритого Північнокримського каналу”, що ніяк в принципі до Ялти не відноситься.
Формальним “засновником” для “Пальміра-Палас” як “фірми-власника” однойменного готелю в ялтинських Курпатах є компанія “Пальміра” з підмосковного міста Дзержинський, а її бенефіціаром заявлена Ніна Клестова. Але ще в 2015 році “медіа” окупантів писали про “засновника готелю” “Пальміра-Палас” Максима Пономаренка, сина Олександра Пономаренка, незмінного генерального директора такого державного підприємства агресора з мільярдним оборотом, як “Мосводоканал”. Тому не дивно, що згадана Клєстова є “усього-навсього” колишньою дружиною даного “володаря московської каналізації”.
Тут варто додати, що бізнес-імперія Пономаренка, який колись народився в Джанкої, та в яку “Пальміра-Палас” потрапила задовго до окупації Криму, не обмежена півостровом, і мова тут навіть не про мафіозне товариство “Факел” з підмосковних Горок, а про численні європейські компанії, записані на “змінницю” Клестової на “посту коханої дружини” Пономаренка-старшого, Любов Комісаренко, з якою у “короля московських фекалій” як мінімум двоє спільних дітей.
Саме на Комісаренка зареєстровані “сімейні” садиби “московських водопровідників” на Лазурному Березі у Франції, а саме у селищі La Colle Noire, а також елітний житловий комплекс “Le Saint Pierre” у Ніцці на вулиці Буффа, в обох випадках через компанію “SCI Anastasia”. Крім того, на Комісаренка зареєстровані також офіси в Братиславі на площі Гвездослава, 20, через фірми “KLP Development s.r.o.” та “Evanka s.r.o.” Таким чином, і у випадку з “Пальміра-Палас”, як і з “Агромакс”, окупанти підібрали “позивача”, який не тільки максимально залежить від російських спецслужб, але й володів згаданим українським бізнесом задовго до 2014 року, причому мав тоді легальний статус російського громадянина.
