7 серпня у Києві в ресторані «Мусафір» відбувся прес-сніданок до Міжнародного дня корінних народів світу, на якому кореспонденту нашої Асоціації вдалося поставити питання щодо основних проблем, які бачать експерти, у висвітленні проблематики корінних народів українськими журналістами.
До обговорення приєдналася журналістка Лариса Волошина, яка вказала: «Є багато моментів, які просто треба сідати та вивчати. Починаючи з боротьби 91-го року за український Крим, а вона була картоломною, перший Майдан, перші шини спалахнули саме у Криму 2019 року. У Криму були величезні акції протесту на підтримку ухвалення Української Конституції… Друге – українські журналісти дуже часто апелюють російськими наративами чи Радянськими наративами. Це неправильно, і це абсолютно змінює погляди українського глядача…»
Журналістка додала: «Третє, що теж дуже важливо, це не можна ставитися до Криму, як до звичайного українського регіону… Він унікальний… І ми маємо обрати українську журналістку за принципом питання, які вона ставить своєму інтер’єру, вона має, якраз, спиратися на ці знання і намагатися пояснити це. Як вирішувати долю Криму, виходячи з перерахованих мною аспектів, в принципі, я думаю, нам взагалі потрібно мати в інститутах журналістки якісь певні програми навчання Криму…»
Відповідь на запитання дав і Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу: «Майбутнє Криму через призму корінних народів Криму. Це дуже обов’язково, це іноді буває дуже складно, і ми зустрічаємося з такими моментами коли журналісти нібито намагаючись об’єктивно висвітлювати, підходити до питань майбутнього Криму, і вони, скажімо так, не заглиблюються в глибину питань, пов’язаних зі створенням інструментів для дотримання прав корінних народів».
Чубаров додав: «Говорячи про права, забувають, що є така особливість як колективні права. Що без створення умов дотримання колективних прав ви ніколи не зможете забезпечити індивідуальне право… З одного боку, ми хочемо, щоб усі ЗМІ зверталися до теми з корінними народами, і водночас дуже просимо, щоб звернення до тих чи інших аспектів , цієї дуже важливої тематики, відбувалося в такій формі, щоб не ускладнювати ситуацію. Ми не хочемо сказати, що допоможіть нам донести нашу думку, ні, ми хочемо, щоб нас зрозуміли, щоб усвідомлювали. Для нас це важливо, бо інакше ми не зможемо захистити свої права».
