Навесні 2023 року серед угруповань Кремля знову спалахнула «гостра дискусія» щодо злочинної «легалізації приватних військових компаній». Окупований Крим вона торкнулася не тільки в контексті широкої злочинної діяльності на півострові терористичного «Вагнера», а також спроб кримських колаборантів піаритися на нібито «власних» злочинних «військових компаніях», а й враховуючи активне лобіювання «легалізації ЧВК» тісно пов’язаним із півостровом колаборантом Олегом Царьовим.
Примітно, що ні до масштабної агресії, ні в її рамках, ні після активного залучення загарбниками «приватних компаній» самі «говорючі голови» «Вагнера» тощо терористичних структур питання своєї «легалізації» не лобіювали, задовольнившись своїм «сірим статусом» як таких собі злочинних «добровольців», згаданих законах агресора.
Основними піарниками «легалізації» кілька років виступали діячі «системної опозиції» агресора на кшталт Сергія Миронова та Захара Прилепіна, і їм протистояли схожі «охоронці» російського імперіалізму, типу «системного» депутата думи Євгена Федорова, які обґрунтовують необхідність формальної заборони тим, що «олігархи уворять власні армії».
Втім, на практичне питання діяльності терористів із «Вагнер» та подібних структур це питання, м’яко кажучи, не вплинуло, проте піар саме Царьова на тему «легалізації військових компаній» не є випадковим.
Оскільки «лютий друг» Царьова, Сергій Аксьонов почав бурхливий піар на «приватних військових», і співпрацюючи з терористами «Вагнера», і намагаючись їх копіювати «на місцевому рівні», а також тому, що питання «легалізації» для Аксьонова та інших «говорючих голів» є вкрай «токсичним», то очевидно, що невдалий «буревісник агресії» Царьов і надалі есплуатуватиме цю вкрай неприємну для його «сімферопольських колег» тематику.
