Ми раніше неодноразово писали про довгу «війну компроматів» агресора, які розігрують спецслужби в рамках організованої ними «бурі в склянці» в оточенні злочинного «голови Криму» Сергія Аксьонова.
Зокрема відзначалася роль такого «зливного бачка» карателів загарбників як Ейваз Умеров, який останніми місяцями грає роль «опозиціонера» і в основному займається «викриттям» наближених до Аксьонова кримськотатарських колаборантів з так званого «муфтіяту» Еміралі Аблаєва.
Наразі Умеров видав нові «викриття», суть яких зводиться і до «виправдання» нескінченного «будівництва» «Соборної мечеті» в окупованому Сімферополі.
Цей довгобуд «затягується» окупантами у явному розрахунку політичного тиску на владу Туреччини, про що практично прямо неодноразово заявлялося як в окупованому Криму, так і в Кремлі.
Втім, за «версією» Умерова, дане «затягування» нібито пов’язане з масштабними розкраданнями, пов’язаними з «підрядом по фасадних роботах», який «із загальним кошторисом понад мільярд мільярдів» нібито «отримала» підконтрольна окупантам «фірма» «Мірас».
Умеров «пов’язує» дані ймовірні розкрадання з діяльністю злочинного «заступника міністра курортів та туризму» окупантів Аметхана Тинчерова та його дружини, дочки вказаного Аблаєва, Ельзари Тинчерової.
Ресурси окупантів називають Тинчерова незаконним «колишнім заступником директора з економічних питань» тієї ж «Мірас».
У 2017 році повідомлялося, що окупанти мали намір «прилаштувати» Тинчерову на злочинну роль «директора школи № 44» у сімферопольському мікрорайоні Фонтани, але тепер вона вважається фейковим «директором дитячого садка» «Лучік».
Сама незаконна «Мірас» мала за різний час у фейкових «засновниках» та «керівниках» Сіяре Бекірову, Ельвіру Садрединову, Ружді Нафієва, а також ймовірно турецьких громадян, таких як Маніш Рафет і Калкан Адем, її нинішнім незаконним «директором» заявлений Ділавер Керимов.
Останній явно не далекий від злочинної «адміністрації» окупантів, оскільки у фейковій ролі «голови експертної комісії золотого фонду будівельного Криму» він давав у 2021 році таку собі «премію» незаконній фірмі «Консоль», підконтрольній злочинному «спікеру» Володимиру Костянтинову.
У таких умовах очевидно, що Умеров у своїх «одкровеннях» явно «недомовляє», оскільки для «викривачів» такого типу основним правилом завжди було «не вийти врешті-решт на самого себе».
