3 січня злочинний «спікер» Володимир Константинов «видав» черговий «програмний спіч», цього разу – про «інститут сім’ї». У ньому він став просувати вже традиційну для окупантів фейкову «концепцію», за якою під контролем Кремля населення житиме завідомо гірше, ніж у цивілізованих країнах, проте начебто «без ЛГБТ».
Костянтинов прямо визнає, що структури агресора не можуть навіть «змагатися з колективним Заходом, … в економічній сфері», заявляючи при цьому, що «добробут та рівень життя» нібито пов’язаний із «руйнуванням інституту сім’ї». Очевидно розуміючи, що звучить це для кримчан в ситуації тотального зубожіння явно «слабувато», злочинний «спікер» вирішив «додати барв».
Як заявив цей багаторічний аферист-забудовник, у країнах цивілізованого світу нібито «пролунала думка про необхідність створення людських інкубаторів» та «людей вирощуватимуть на фермах, ділитимуть на самців та самок або одразу отримуватимуть гермафродитів».
Втім, тут цікавий не масштаб фантазії спічрайтерів Константинова щодо нібито «глобальної ЛГБТ-диктатури» і «боротьби за традиційну сім’ю», а сама біографія цієї фейкової «говорючої голови».
Як загальновідомо у Криму, злочинний «спікер» завжди відрізнявся вкрай широкою сферою «особистих інтересів», хоч здебільшого справді – у рамках традиційної сексуальної орієнтації.
Якщо розуміти «сім’ю» за прикладом Костянтинова, то виглядає вона як широкий «прайд» нинішніх і в основному вже колишніх його «дам серця», злочинно «розставлених» ним у рамках своєї протиправної «квоти» на всілякі фейкові «посади» та корупційні потоки півострова за принципом «перевіреної людини».
Справжні причини страху Константинова втратити таку «традиційну» йому злочинну «широку і дружну сім’ю» очевидні. Але боятися злочинному спікеру варто явно не «кримських ЛГБТ», а зовсім інших чинників найближчого майбутнього.
