Днями підконтрольний російським військовим «незалежний блогер» Ейваз Умеров вирішив «трохи відволіктися» від нескінченної «боротьби зі зрадниками» в підконтрольному ФСБ «кримському муфтіяті», та окрім «зворушливого викриття» зятя «муфтія», Аметхана Тинчерова щодо недорого придбаного в Казанському інноваційному університеті диплома про вищу освіту, вирішив «щільно зайнятися Францією».
Справа в тому, що днями французька влада публічно підтримала ідею спеціального міжнародного трибуналу для процесу над винними у російській агресії. І хоча на сьогодні концепція цього суду поки що лише обговорюється главами держав світу, а в Генеральній асамблеї ООН готується проект відповідної резолюції, агресор реагує на цей процес передбачувано болісно.
Кримські колаборанти загалом, як і їхні російські «колеги», не придумали нічого кращого, ніж прикриватися давно віджившими свій вік наративами Другої світової війни, та «іронізувати» над Францією в дусі старого історичного анекдоту про нациста Кейтеля, який нібито підписуючи у 1945 році капітуляцію та побачивши французьких генералів, нібито заявив «Як?! І ці також нас перемогли?!». Втім, цей міф був придуманий радянською пропагандою, і насправді такого природно ніхто не казав, хоча нинішнє порівняння самими ж російськими пропагандистами путінського режиму з капітулюючим нацистським фельдмаршалом є символічним.
Втім, куратори Умерова вирішили «відзначитися» та їхня «розмовляюча голова» видала цілий злочинний «план дій». Не забувши повторити згаданий фейк про те, що французи нібито «завдяки сталінові … вважаються переможцями у Другій світовій», даний фейковий «кримськотатарський активіст» заявив, що нібито в «XXI столітті військові Франції, у більшості випадків з відома уряду, вчинили величезну кількість військових злочинів країнах Африки», а також нібито «були у складі міжнародних сил, які напали на Афганістан».
Оцінюючи цей «вкид» від клієнта військової розвідки агресора, не варто забувати ані про терористичні особливості російського режиму, ані про його зв’язки з низкою африканських диктатур. Очевидно, що Кремль обрав саме Африку як «поле бою» з франкофонним глобальним простором і тепер прямо висуває через «кримські голови» відповідні загрози.
