Озвучені військовим командуванням агресора нібито «плани перегрупування військ» з правобережної Херсонщини обговорюються в окупованому Криму не лише в оцінці строків подальшої деокупації, але й щодо функціонування так званого «сухопутного коридору», яким агресор протиправно намагається перевозити вантажі з росі , в окупований Крим.
Враховуючи прості арифметичні розрахунки, очевидно, що подальший контроль за районом Берислава об’єктивно суттєво наближає Збройні Сили України як до Армzнська, так і до Чонгара, через які йде цей злочинний «коридор».
Тому поточні «заспокійливі» заяви фейкового «першого заступника міністра транспорту» окупантів Миколи Лукашенка про те, що нібито «відведення військ з правого берега Дніпра в Херсонській області не позначиться на постачаннях товарів до Криму» у цьому контексті виглядають очевидною пропагандою.
І поки фейковий «губернатор» Севастополя Развожаєв раптово «згадав», після трьох місяців бурхливих оповідань про «дрони, вибухи та навчання», що він за освітою «не військовий а історик» і заявив, що «історичні оцінки рішення щодо Херсона давати передчасно», командування ЗСУ заявило 9 листопада про звільнення ще 12 населених пунктів Херсонщини.
Як заявив у зверненні 9 листопада Президент України Зеленський, «ніхто нізвідки просто так не йде, якщо не відчуває сили. Ворог не робить нам подарунків, не робить «жестів доброї волі». Ми все це виборюємо». При цьому міський голова Мелітополя Іван Федоров заявив, що агресор злочинно намагається зробити окуповане місто «логістичним центром на півдні України», очевидно, саме в рамках «сухопутного коридору».
При цьому 10 листопада Європейський парламент офіційно заявив про ратифікацію угод Євросоюзу з Україною та Молдовою щодо спрощення транскордонного перевезення вантажів. Дві нові угоди про автомобільний транспорт є частиною відповіді на збої у транспортних секторах України та Молдови, спричинені вторгненням росії в Україну.
«Оскільки український повітряний простір був закритий для цивільних перевезень, а морський експорт дуже обмежений, Україні необхідно знайти альтернативні шляхи автомобільного транспорту для експорту своїх запасів зерна, палива, продуктів харчування та інших відповідних товарів», – йдеться у заяві.
Таким чином інфраструктурна логістика агресора і відповідно цивілізованих країн Європи увійшли до прямого змагання між собою, з досить очевидним кінцевим результатом не на користь Кремля. Це стає важливою умовою для подальшої де-окупації територій України.
