Глобальні крюїнгові агенції, Крим та російський «тіньовий» флот

Протягом останнього часу аспектам кадрового забезпечення російського “тіньового” танкерного флоту почала приділятися певна увага, але її основний фокус стосується бізнесу, напряму пов’язаному із нафтовою імперією Кремля.
При цьому під російською юрисдикцією досі перебувають декілька крюїнгових структур, що є доньками потужних глобальних морських корпорацій, та варто розібратися, наскільки їх діяльність співставна з санкційним режимом та безпекою судноплавства, зокрема й у вимірі нафтоперевезень.
Починати відповідний аналіз варто з російської доньки такої глобальної структури, як “CMA CGM”, як одної з найбільших судноплавних корпорацій світу, що належить марсельському мільярдеру Рудольфа Сааде, який успадкував її у батька Жака Сааде, що півсторіччя тому перевів свою комерційну діяльність у Францію з Лівану.

Рудольф Сааде є кавалером Почесного легіону та членом Комерційної ради США, його корпорація приділяє величезну увагу піару та спонсорству спортивних процесів, включно з Тур-де-Франс та нещодавньою Олімпіадою в Парижі.
Основою діяльності “CMA CGM”, так саме як й придбаної нею двадцять років тому іншої глобальної структури “Delmas Shipping”, зі штаб-квартирою в Гаврі, є морські контейнерні перевезення, та формально торговельні лінії цієї корпорації, зокрема й чорноморські та балтійські не включають російські порти.

Втім, нещодавно спливло “цікаве співпадіння”, коли менеджер грузинського офісу “CMA CGM”, Гогі Чурквєїдзе, водночас очолював азербайджанську “Aegis Voyage Shipmanagement” з Сумгаїту, помічену у ролі ISM менеджера підсанкційного танкера “Luna”, номер ІМО 9258868 під прапором В’єтнаму.
Це судно у січні 2025 року вивезло з російського порту Усть-Луга 100 тисяч тонн нафти марки “Urals” вартістю 38,7 мільйона доларів за посередництва підконтрольній росіянам компанії з ОАЕ «Fuel and Oil Dynamics FZE».
А тому слід уважніше дослідити діяльність російської доньки корпорації “CMA CGM”, петербурзької фірми ТОВ “СМА ШИПС РУС”, податковий номер 7840061499 з таким директором, як Роман Баранец. Саме ця крюїнгова структура, засновниками якої є “СМА ШИПС СИНГАПУР ПТЕ. ЛТД” з Сінгапуру та російське ТОВ “СИЭМЭЙ СИДЖИЭМ РУСЬ”, була сформована у 2017 році й з того часу має у росії ліцензію з працевлаштування моряків 20117781343.

Жодних перешкод у веденні бізнесу від російської влади цією структурою з офісом в бізнес-центрі “Стелс”, за останні декілька років не помічене, та за 2024 рік вона задекларувала чистого прибутку в 35,4 мільйона рублів.
Втім, “CMA CGM” працює у росії значно давніше, з початку ХХІ сторіччя, зокрема через згадану вище ТОВ “СИЭМЭЙ СИДЖИЭМ РУСЬ”, податковий код 7705563140, що декларує функціонал у сфері різноманітних перевезень, має засновником французьке “СИЭМЭЙ СИДЖИЭМ ЭЙДЖЕНСИС ВОРЛДВЙД”, а директором Михаїла Почтарєва.
Пан Почтарєв є класичним “мультидиректором”, оскільки за ним рахується ще п’ять фірм, очевидно різних бенефіціарів, примітною з яких є хіба що московське ТОВ “ЭЙРБАС РУС”, податковий код 7706644169, тобто російська донька французької корпорації Airbus.
Але його незмінне директорство у російських структурах “CMA CGM” почалося доволі давно, коли у 2009 році повідомлялося, що тодішній директор російської філії “CMA” Володимир Гліксон буде заміненим норвежцем Яспером Педерсеном, та що “у перехідний період керувати бізнесом буде Міхаїл Почтарєв”.

Втім надалі Педерсен доволі швидко припинив співпрацю з “CMA CGM” у цілому та “укорінився” у топ-менеджменті українських логістичних компаній, а ось щодо Почтарєва фраза “ніщо не є більш постійним, ніж тимчасове” виявилася пророчою.
Втім, значно цікавішою є персона Олега Шаботіна, колишнього багаторічного співзасновника “СМА ШИПС РУС”, який зник з відповідного переліку у 2024 році.
Ця сама людина багато років очолювала російські дочірні структури іншої глобальної судноплавної структури, а саме “Marlow Navigation”. Офіційна історія цієї корпорації починається з 1982 року, та засновником корпорації називають голландця Германа Едена, при чому офіси компанії з самого початку діяли з реєстрацією як у Нідерландах, так й на Кіпрі й в Німеччині.

Шаботін, своєю чергою, “відмітився” як головна “говорюча голова” російського офісу “Marlow Navigation” що найменш з 2003 року, та очолював він нині припинені ЗАТ “Марлоу Навігейшн Россія” та ТОВ “Марлоу Навігейшн Калінінград”, а також й нинішнє ростовське ТОВ “Марлоу Навігейшн Рус”, де він є водночас генеральним директором.

Водночас фактично офіси “Марлоу Навігейшн Рус” працюють у Петербурзі та Владивостоці, а в Новоросійську фактичною структурою від “Marlow Navigation” стала заснована у 2015 році компанія ТОВ “Санрайз Марин”, податковий код 9204004521, засновником якої був спочатку Борис Езрі, а потім Андрєй Бугрімов.

“Санрайз Марин” мало у перші роки існування “робочу назву” “Marlow Navigation Taurica”, й саме під таким брендом відкривався її перший новоросійський офіс, згадка про цю компанію є й на офіційному сайті “Марлоу Навігейшн Рус”.

При цьому ані під час створення цієї структури, ані в наступному особливо не переховувалося, що її основною “цільовою аудиторією” є кримські моряки; у соціальних мережах є повідомлення про діяльність, що найменш у Севастополі та Керчі рекрутерів “Marlow Navigation” “під парасолькою” саме “Санрайз Марин”, яка координувала в цих містах відповідні “тіньові офіси”.

У цьому вимірі не дивно, що згаданий Бугрімов родом з Керчі, а наведений Езрі отримував російський податковий номер 920455539058 у Севастополі й там саме у 2015 році придбав квартиру, за яку, втім надалі почав судитися з продавцями. Але діяльність “Санрайз Марин” є примітною для нашого дослідження в іншому вимірі.

Річ у тому, що “головний російський офіс” “Marlow Navigation”, так саме як й “CMA CGM”, як це випливає з відкритих джерел, набирає моряків насамперед на контейнеровози та балкери.

Але серед десятків оголошень 2025 року офісу “Марлоу Навігейшн Рус” в Петербурзі ми знайшли що найменш два щодо посад на танкерах, а саме старшого та, відповідно, другого помічника капітана на танкери під прапором Німеччини “Seamarlin” номер IMO 9380489, “Seaconger” номер IMO 9352298, які оперуються “German Tanker Shipping GMBH” з Бремену.

Й за “дивним співпадінням” на морському порталі “Magic Port” ці обидва судна у серпні 2025 року були вказані як такі, що перебувають під санкційним ризиком, оскільки вони багаторазово заходили на завантаження до Новоросійська, звідки вивозили нафту по портах Середземного моря.

На вдаючись у міркування, наскільки в принципі “безпечною” для перевезень “конкурентних вантажів” контейнеровозами чи балкерами “недружніх росії країн” стає посада суднового офіцера з російським громадянством, відмітимо, що формально працевлаштування сотень росіян машинними та палубними офіцерами саме з петербурзького офісу “Марлоу Навігейшн Рус” відповідає заявам цієї компанії про співпрацю з “більш ніж 130 судновласниками” з Німеччини та Нідерландів, вочевидь декількох бенефіціарів.

Але якщо проаналізувати вакансії, які розміщує для кримчан новоросійська “донька” “Marlow Navigation”, “Санрайз Марин”, то там відсоток пропозицій на танкери значно більше, а оголошувані ставки платні на посадах – дещо нижчі. У морських чатах 2023 року про ці вакансії писалося, що “наразі до індусів на Nautica посилають”.

Вкрай ймовірно, що йдеться про грузинський крюїнг “Nautica”, який спеціалізується на постачанні екіпажів саме до танкерного флоту, який зареєстрований насамперед в ОАЕ та має, зокрема й індійських судновласників. Серед іншого в оприлюднених влітку “Nautica” вакансіях нами було виявлено опцію на танкер “The Sauce” під прапором Ліберії, номер IMO 9315769, який у 2025 році возив російську нафту й з Новоросійська, й з Усть-Луги.

За будь-яких обставин очевидно, що “Санрайз Марин” пропонує вакансії із “стартом” контракта не тільки на судна європейських операторів, та насамперед у російських чорноморських портах, а тому відповідні танкери там будуть навантажуватися явно підсанкційною продукцією.
Також вартою уваги деталлю є те, що саме “Санрайз Марин” пропонує своїм клієнтам-морякам “банкові рахунки в Казахстані”, очевидно для уникнення санкційних обмежень під час розрахунків, очевидно що такі “особливі опції” найцікавіші членам екіпажів підсанкційних суден.

Водночас варто додати, що описана вище діяльність саме “Marlow Navigation” перетинається з “CMA CGM” не тільки в особі Олега Шаботіна, який ще двадцять років тому демонстрував на морських форумах повне володіння усім “закуліссям” крюїнгових агенцій Нідерландів.
Цікавим є те, що саме описані вище російські доньки “Marlow Navigation” та “CMA CGM”, спільно з ще двома крюїнгами Санкт-Петербургу, “Брізе Шиппінг” та “Нева Шиппінг Менеджмент” заснували у 2018 році “Потребительское общество взаимного страхования” Ассоциация”, податковий номер 7840084538, яке потім, у жовтні 2022 року ліквідували.
Такий P&I “на мінімалках” був очевидно вигаданий російським керівництвом “Marlow Navigation” та “CMA CGM” як форма імітації “відповідності вимогам Конвенції про працю в морському судноплавстві” у частині її вимоги гарантування відповідальності судновласника перед моряком. То й не дивно що надалі ту саму ідею обговорювали в «Ассоциаций компаний по подбору, обучению, найму й трудоустройству моряков» (NCP “Acstes”), президентом якої, як вже неважко здогадатися, є той самий Олег Шаботін.
Втім, до цієї структури входять не тільки “Marlow Navigation” та “CMA CGM”, але й російські дочірні структури “V.Ships” («Балтик Гроуп Интернешнл Новороссийск» та «Балтик Гроуп Интернешнл Санкт-Петербург»), “Bernhard Schulte Ship Management (BSM)” («Бернхард Шульте Шипменеджмент Кру Сервис Центр С.Петербург»), “Danaos Shipping” («Данаос-Раша») тощо.

Наведена Асоціація та її “говорюча голова” Шаботін за останні роки також відмітилися в обговоренні спроб обходу санкцій у сфері виплат та трансферу моряків з російськими паспортами, а також у вкрай примітній ситуації, коли вони публічно вимагали від мзс рф “сприяння” у розв’язуванні питання “частих відмов морякам у китайських візах”.
З дійсно оперативного реагування російських дипломатів на таку вимогу, знаючи російську бюрократію стало очевидно, що наведене об’єднання крюїнгів протегується у Кремлі не тільки та не стільки їх європейськими “батьківськими компаніями”.
Це доводить й залучення інших згаданих крюїнгових компаній у діяльність “тіньового” флоту, що стає очевидним на прикладі згаданої мережі “Балтік Груп”, яка часто використовує назву “Baltic Group International Ltd”.
Наведені фірми, а саме ЗАТ «Балтик Гроуп Интернешнл Новороссийск», податковий код 2315018573 та АТ «Балтик Гроуп Интернешнл Санкт-Петербург» податковий код 7808033560 й ліцензія на працевлаштування моряків 1520160155, мають спільного директора, Владімира Феоктістова, та друга із згаданих фірм у російських реєстрах прямо вказане із наведеною вище англійською фірмою “V.Ships”, а саме “ВИ ШИПС ЮКЕЙ ГРУП ЛТД”.

Також у Росії діє ЗАТ «Балтик Гроуп Интернешнл Дальний Восток», податковий код 2508051760 з директором Сергєєм Новоселовим. Крім того, усі ці структури вказані у документах “V.Ships” 2021 та 2024 років як дочірні, а топ-менеджерами корпорації у росії вказані саме Владімір Фєоктістов, Сергій Новоселов та Віктор Ходаков.

“V.Ships” є частиною “V.Group Holdings Limited”, що зареєстрована у Монако та має штаб-квартиру у Лондоні та понад 60 офісів у 30 країнах, її більша частка належить американській структурі “Advent International” з Бостону. Тому не дивно, що на веб-ресурсах російської “Балтік Груп Інтернешнел” нічого не йдеться ані про засновників, ані про керівний менеджмент компанії, крім поодинокої згадки про Феоктистова, ані про її загальний статус у російській юрисдикції.
Водночас самі ці ресурси визнають наявність структур “Балтік Груп Інтернешнел” у Ризі, Батумі, Тбілісі, Астрахані, Архангельську, Петербурзі та Новоросійську, при тому, що з 2025 року новоросійський офіс узагалі віртуально “перенесли” в Грузію та радять морякам зв’язуватися із тамтешніми операторами та менеджерами компанії, а вказана адреса в Ризі, 17A, Duntes iela, LV-1005, збігається з тамтешнім офісом класифікатора “Bureau Veritas” та з місцевою донькою тієї самої “CMA CGM”, а саме “CMA CGM Latvia, SIA” й іншими морськими структурами. У Грузії структура діє у вигляді “Baltic Group International Georgia Ltd”, зареєстрованої у Батумі з податковим номером 211374047.

Водночас з російськомовних морських порталів випливає, що “Балтік Груп Інтернешнел” також діє у Таллінні, Клайпеді, а також у Самарі, Находці та Калінінграді. У Таллінні дійсно зареєстрована однойменна фірма “Baltic International Group OÜ” з кодом 14016884 та адресою Harju maakond, Tallinn, Kesklinna linnaosa, Narva mnt 7-636, 10117, а у Клайпеді зареєстрована фірма “Baltic Group International Klaipėda, UAB” з кодом 142062212 та адресою Klaipėdos m. sav. Klaipėdos m. Jono g. 10.

Аналіз вакансій від усіх офісів “Baltic Group International Ltd” свідчить, що вони активно та масово набирають членів екіпажів саме на танкери. Прикладом, з батумського офісу цієї корпорації наприкінці 2024 року були працевлаштованими на посади на танкері “Free Spirit” номер IMO 9409259 як четвертий механік росіянин Олександр Шеїн та як третій помічник росіянин Деніс Костирський.
На початку 2025 року це судно, яке активно перевозить російські нафтопродукти змінило назву на “Spirit 2” під прапором Панами та потім Палау, але це не завадило його включенню 17 липня 2025 року Великобританією у санкційні списки саме за перевезення російської нафти у треті країни, а у серпні 2025 року танкер віз російську нафту з Усть-Луги у бік Суецького каналу.

Так саме виявлене, що батумський офіс цієї корпорації у жовтні 2024 року працевлаштував Ельчін Мехерамов на посаду на танкер “Shusha” номер IMO 9779941 як третього помічника. Цей танкер під прапором Азербайджану потрапив у липні 2025 року під санкції Євросоюзу, так саме за перевезення російської нафти у треті країни.
Додамо, що цей самий офіс у 2021 році працевлаштовував Лашу Гогратчадзе на посаду на танкер “Thunderbolt” номер IMO 9388742 як третього механіка. У цьому історичному випадку примітним є не тільки наступна неодноразова зміна судном прапорів та назв, на “Suria” та “Fondeya”, та включення цього судна у наступному в санкційні списки за перевезення російської нафти Великобританією, Євросоюзом, Канадою та Австралією, а те, що на час описаного працевлаштування танкер напряму оперувався саме “V.Ships UK”.
Також новоросійський офіс “Baltic Group International Ltd” у 2024 році працевлаштував Євгена Коржунова як електромеханіка на танкер “Zumba” номер IMO 9689160, під прапором Маршаллових островів, а Сергія Добрушина як капітана на танкер “Prive Angel” номер IMO 9397468 під прапором Панами. Ці судна на морському порталі “MagicPort” у серпні 2025 року були вказані як такі, що перебувають під санкційним ризиком, через ймовірні перевезення російської нафти.

А калінінградський офіс цієї фірми працевлаштовував Акакія Чіхладзе як капітана на танкер “BW Lara” IMO 9269257, якій тепер, під назвою “Earth” так саме фігурує у групі санкційного ризику, що й не дивно, адже у серпні 2025 року він перевозив російську нафту з Приморську у бік Суецького каналу.

Таким чином аналіз роботи глобальних крюїнгових корпорацій свідчить про їх залучення як до комплектації екіпажів російських танкерів «тіньового» флоту, так й до роботи з моряками окупованих територій української держави та водночас про системне вростання російського топ менеджменту цих крюїнгових корпорацій як у відносини глобального морського бізнесу, так й у діяльність російської управлінської системи морської індустрії, яка щільно переплетена з діяльністю компетентних служб росії, що постійно збільшують активність.
Така діяльність брутально порушує вимоги UNCLOS, MLC, STCW та комплексну резолюцію IMO з питань безпеки на морі, і це вказує на необхідність ретельного та більш свідомого підходу до виявлення та припинення діяльності порушників, їхнього санкційного переслідування та вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності компаній та осіб, які фактично здійснюють широке співробітництво з росією як державою-агресором.