До складу так званого «Кримського федерального університету ім. В.І. Вернадського», створеного окупантами на базі захоплених у Криму українських навчальних закладів, входять «13 інститутів, одна академія, шість коледжів і один технікум». Усі вони, більшою чи меншою мірою, задіяні в підтримці так званої «спеціальної військової операції», тобто масштабної російської агресії проти України, а також у «науково-ідеологічному обґрунтуванні» її «високодуховних» цілей.
У чому конкретно полягає злочинна діяльність керівництва «Кримського федерального університету» і як вона намагається впливати на незміцнілі уми кримської молоді, вивчив доцент Андрій Чвалюк спеціально для Асоціації Реінтеграції Криму.
«Кримський федеральний університет» (далі – «КФУ») на регулярній основі здійснює збір «гуманітарної допомоги» для учасників російської агресії. Великі партії продуктів харчування, напоїв, одягу і предметів особистої гігієни, відправляються на лінії бойового зіткнення. Туди ж ідуть листи, написані «співробітниками і студентами», які мусять «морально підтримувати» військовослужбовців армії агресора і мотивувати їх на нові воєнні злочини.
Займаються філії «КФУ» і «адресною допомогою», зокрема, «співробітники і студенти» незаконного «Севастопольського економіко-гуманітарного інституту КФУ» взяли «під крило» 810-ту бригаду морської піхоти агресора. Це той, багаторазово описаний нами підрозділ окупантів, який брав участь в окупації Криму, у знищенні Маріуполя, і помічений, серед іншого, у використанні хімічної зброї проти українських військовослужбовців, які обороняють Херсонщину.
Ці факти ніяк не заважають «директорці інституту» Наталії Лазицькій транслювати заклики щодо продовження допомоги 810-й бригаді. Що робить «директорку» і подібних до неї «волонтерів» співучасниками військових злочинів бригади.
Так званий «Таврійський коледж КФУ» у вересні цього року провів ярмарок «Кухні народів світу», спрямований на збір коштів для учасників російської агресії. «Пресслужба коледжу» повідомляє, що раніше такі заходи проводилися з метою надання фінансової допомоги нужденним, на кшталт купівлі медичного обладнання для гематологічного відділення дитячої лікарні, допомоги дитячому будинку, причому учні нібито самі вирішували, кому допомагати.
Але останні два роки, вочевидь, дитячим будинкам півострова допомога не потрібна, а кошти, які заробляють на ярмарках учні, ультимативно, на вимогу «керівництва», відправляють на «допомогу армії», у рамках чого закуповують генератори, маршрутизатори. «Педагоги коледжу» так само беруть участь у зборі коштів для фінансування війни.
«Співробітників і учнів» так званої «Південно-Східної академії КФУ», також змушують на регулярній основі передавати військовослужбовцям агресора «кошти виручені від збору макулатури».
Оскільки в «КФУ» «волонтерський дух» тамтешніх «студентів і педагогів» потребує постійного нагляду, цим зайняті такі «проксі» російських спецслужб, як «некомерційні громадські організації» на кшталт «Народного фронту».
Ця структура, що оселилася в «КФУ», є ініційованим Кремлем «громадським рухом», до головних завдань якого входить «контроль за виконанням указів і доручень президента росії», що робить цю організацію класичною «урядовою громадською структурою». За підтримку вторгнення росії в Україну «Народний фронт» перебуває в санкційних списках Євросоюзу і деяких інших країн.
Координатори «Народного фронту», разом з уже завербованими до його лав «студентами КФУ» постійно схиляють інших студентів «займатися волонтерською діяльністю» для потреб учасників російської агресії. Всіляко сприяє цьому раніше описаний нами «в.о. ректора Кримського федерального університету» Володимир Кур’янов, який, серед іншого, є «членом регіонального штабу» «Народного фронту».
Кур’янов постійно хвалиться тим, що нібито особисто він впровадив «практично у всіх структурних підрозділах і філіях КФУ», вибивання зі студентів «гуманітарної допомоги» для російських солдатів і примус до масового плетіння маскувальних сіток. Тож не дивно, що в «університеті» створено цілу «філію» «Народного фронту» – його «молодіжку», члени якої відправляються «на гуманітарні місії» до Курська і Маріуполя.
За останні три місяці в «гуманітарній місії» «молодіжного крила» «Народного фронту» відзначилося щонайменше шестеро «студентів КФУ», яких замість навчання відправили до Курської області «допомагати на речових і харчових складах», до 12 годин на добу, у двотижневі зміни.
До «волонтерських обов’язків» студентів входили «приймання заявок від військовослужбовців і забезпечення своєчасного та ефективного вирішення їхніх потреб», «видача машин для військовослужбовців» у зоні бойових дій, а також «сортування гуманітарної допомоги та збирання причепів для безперебійної доставки допомоги» на фронт.
Ці функції, більш властиві комбатантам-тиловикам, призвели до отримання старим радянським апаратником Кур’яновим, який раніше обіцяв «викорінити вільнодумство» в «КФУ», де, на його думку, «занадто багато вчених», «подяки» від «керівника регіонального виконавчого комітету кримського» «Народного фронту» Алли Вертинської. Утім, омріяного переведення з «виконувача обов’язків» у «повноцінного ректора» Кур’янов від своїх кураторів поки що не отримав.
Окремо слід зупинитися на використанні окупантами «КФУ» як хабу для «вдосконаленої» кремлівським указом 2024 року № 309 щорічної федеральної програми «Навчання служінням». «КФУ» залучили до цієї програми 2023 року, після чого «Навчання служінням» було введено в «університеті» до «списку обов’язкових дисциплін».
Роль «КФУ» тут досить прозаїчна, оскільки у самих «некомерційних громадських організацій», «балакучі голови» яких не зникають із потоку мілітаристської пропаганди, «не вистачає часу і ресурсів на створення сайтів і груп у соціальних мережах». Наприклад, таке проксі агресора як «Дружина та мати героя.Крим» «розмістили на одній з онлайн-платформ два «соціальні замовлення» «Сайти і соцмережі для НКО», які стали «пріоритетом» для студентів «КФУ», яких заманюють «взяти участь у створенні та дизайнерському оформленні сайту».
Ще одне «соціальне замовлення» «IT для СВОїх» розмістив такий проксі, як «Національний інститут євразійської інтеграції», з метою пропаганди серед молоді новоокупованих територій, під виглядом «освіти у сфері IT», з охопленням у 200 осіб.
Таким чином, країна-агресор робить серйозну ставку на окупований Крим, розглядаючи його молодь як значущий «волонтерський» ресурс, зокрема як пропагандистів. Наприклад, їх залучають у цьому амплуа в черговому проекті «Росмолодь.Гранти», спрямованому на просування серед «навчальних закладів» окупованого півострова фонду «Все для перемоги», під егідою того самого руху «Народний фронт», а також онлайн-проєкту «Кібер-дружина», включно зі «збором команд волонтерів», рекрутингом «амбасадорів» і «новими точками збору гуманітарної допомоги фронту».
Кошти, що виділяються, відмивають через «гранти», які оформляють на «студентів КФУ», таких, як «третьокурсниця» Катерина Алекса і «координатор молодіжного крила» «Народного фронту» Олександр Карданов. При цьому місцем роздачі «грантів» окупанти обрали проведений на захопленій території Запорізької області «форум» «Південь молодий».
Так званий «конкурс» «Енергія студентського самоврядування», реалізований у «КФУ» в рамках «програми стратегічного академічного лідерства» «Пріоритет-2030», також відзначився своєю мілітаристською спрямованістю. У номінації «Громадянська ініціатива» перше місце дали «проекту команди юридичного факультету», спрямованому на підтримку російської агресії.
Спортивні майданчики «КФУ» також задіяні окупантами для «підтримки» воєнних дій, включно з «благодійними матчами з міні-футболу», куди зганяють не тільки «команди студентів», а й подібні групи «депутатів», «представників різних організацій, державних і приватних установ, унітарних підприємств» окупованого Криму.
Цей «турнір», що стартував у травні 2024 року під назвою «Кубок Єдності», проводять із метою пропаганди та збору грошей для російської армії. «Хлопці грають у футбол, у такий спосіб кожен з учасників вносить свою частинку на підтримку «військових дій», – розповідає «помічник ректора КФУ з фізичної культури і спорту» Зені Алімов.
У вересні цього року в «КФУ» провели і пропагандистську «пресконференцію» «Вивчення журналістики через історію воєнкорів», де «студентам показали цикл відеолекцій про російську військову журналістику», включно з діяльністю нинішніх воєнкорів агресора на фронті.
Тож не дивно, що за «підготовку курсу відеолекцій» до цього заходу «викладачі Інституту медіакомунікацій, медіатехнологій та дизайну КФУ» згодом отримали від «кримської влади» «державну премію».
Також «КФУ» було використано як базу для проведення «II кримського медіафоруму» «Журналістика в період спеціальної військової операції», де «директор інституту медіакомунікацій, медіатехнологій та дизайну КФУ» Олександр Мащенко презентував «фотовиставку» воєнкора від «РІА новини Крим» Дмитра Макеєва. Те, що ці фотографії стануть найважливішим доказом скоєних військовослужбовцями рф воєнних злочинів і назавжди залишаться в матеріалах міжнародних судів, для «керівництва КФУ» явно не є темою для роздумів.
Цей «медіафорум», куди зігнали до сотні студентів «профільної підготовки» і «представників найбільших змі» окупантів, став майданчиком для самопіару як материкових колаборантів, так і Володимира Константинова.
Ще один пропагандистський захід, «прес-конференцію» «Імена, які не можна забувати. Хто вони – герої сучасності?», «КФУ» провів у листопаді спільно з «Кримською митрополією» окупантів, прогнозовано прославляючи солдатів і офіцерів агресора. Тому на цьому шоу відзначився і «керівник відділу прес-служби митрополії» протоієрей Володимир Кашлюк. Раніше ми повідомляли про підписаний між «КФУ» і «Таврійською духовною семінарією» «меморандум» з подібних питань.
Бере участь «КФУ» і в спробах глорифікації окремих учасників російської агресії. У «Прибрежненському аграрному коледжі КФУ» цього року «встановили меморіальну дошку на честь випускника», вбитого на фронті Володимира Цигонія, відкривши «пам’ятну виставку» і «стенд музею бойової слави», присвячений воєнним злочинам кримського «гарматного м’яса» в Херсонській області. Також «керівництво КФУ», з урахуванням накопичення масиву похоронок на колишніх студентів, пообіцяло створити в «університеті» окрему «алею слави учасників сво».
Нещодавно в «КФУ» відбулася і презентація так званої «колективної науково-просвітницької книги» «Польовий зошит СВО». «Автором ідеї та керівником реалізації» цієї «книги смерті» був заявлений «завідувач кафедри філософії Таврійської академії КФУ» Олег Шевченко.
На презентації не приховували, що ця апологетика агресії та геноциду українського народу «орієнтована на фронтових замполітів і військовослужбовців», а також на колаборантів новоокупованих територій. Рецензентом «зошита» пообіцяв виступити так званий «командир штурмового підрозділу Вагнер» Артем Чумаров. Однак, з урахуванням того, що цикл життя колишнього «вагнерівця» значно коротший, ніж у цикади, «зошит» може не дочекатися рецензії.
На пропагандистські шоу до «філій КФУ» ходить не тільки Чумаков. У вересні цього року таку пропагандистську «розмову» провели зі «студентами агропромислового коледжу ім. Е.О. Верновського» і військовослужбовці 56 гвардійського окремого десантно-штурмового полку агресора, займаючись не тільки «змаганнями з віджимання», а й прямим рекрутингом нового «гарматного м’яса».
І якщо для «ліриків» у «КФУ» готують погони пропагандистів, а для учнів «коледжів і технікумів» ролі штурмовиків посадок, то для «фізиків» агресор приготував «проект» «Точка «Знаніє» від однойменного російського товариства. На заході, офіційно відкритому в «КФУ» в жовтні цього року, обговорювалася «роль професій фізико-математичного профілю в контексті військових дій» агресора.
Як можна помітити, всі можливі сфери діяльності «КФУ» заточені на надання допомоги та ідеологічне просування російської агресії. Тож було б дивним, якби «науковий потенціал університету» також не був активно задіяний окупантами для даних злочинних завдань.
Не цурається майданчика «КФУ» і зовнішня розвідка агресора, яка провела там 26 вересня такий собі «міжнародний круглий стіл» «Проблеми взаємодії держав Чорноморського регіону в контексті проведення сво», для «інтелектуального опрацювання питань». Оскільки «балакучих голів» із третіх країн там особливо помічено не було, то цільовою аудиторією заходу, вочевидь, стали іноземні студенти «КФУ», з яких і вербуватимуть майбутніх «аналітиків», шпигунів, диверсантів та інших «друзів Криму».
Вищевикладене дає змогу визнати, що «КФУ» є інструментом пропаганди та ідеологічної підтримки російської агресії проти України і всього цивілізованого світу. В «університеті» окупантами системно проводиться інституціоналізована мілітаризація навчального процесу. Керівництво «КФУ» використовує студентів і викладачів для збору «гуманітарної допомоги», участі в пропагандистських заходах і підтримки ідеологічного курсу Кремля.
Усі описані «форуми», «ярмарки», «пресконференції», «футбольні матчі» та «грантові проекти» яскраво демонструють інтеграцію елементів мілітаризму в «академічне» життя півострова. А сам «КФУ», незважаючи на наявність у регіоні таких «конкурентів», як «Севастопольський державний університет» і «Кримський індустріально-педагогічний університет», намагається пробитися на роль «ключового гравця» імперської пропагандистської машини окупантів, спрямованої на мобілізацію молоді на підтримку агресивної політики рф, яка несе смерть, руйнацію і тотальне порушення норм міжнародного права.
