Росія вже десять років чинить міжнародні злочини на території України, які розпочалися у 2014 році з окупації та спроби анексії Криму та Севастополя: агресор обстрілює мирне населення на підконтрольній Україні території, викрадає та катує тимчасово окупованих. Росія знищує енергетичну інфраструктуру та природу, використовує заборонені боєприпаси на полі бою та своїми пропагандистами розпалює ворожнечу до українців. Росія брязкає ядерною зброєю перед усім людством і навмисно створює продовольчу кризу у світі. Як повідомлялося раніше, 17 липня в Києві в рамках Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя відбулася Міжнародна конференція «Десять років міжнародних злочинів Росії в Україні: яка стратегія веде до правосуддя».
Прес-аташе Асоціації вдалося поспілкуватися на полях форуму із гостем конференції Франсіско Лобо (Республіка Чилі), докторантом кафедри досліджень війни Королівського коледжу Лондона, магістром міжнародних правових досліджень, Нью-Йоркський університет. Він люб’язно погодився відповісти на кілька питань щодо ставлення до окупації Криму в 2014 році в Чилі та Аргентині, а також шляхів правового врегулювання відповідальності агресора за кримські злочини.
«Можу сказати, що місцеве населення в Чилі та Аргентині знає про незаконну анексію Криму, яка сталася десять років тому, але сьогодні це взагалі не висвітлюється у ЗМІ. У Чилі це може бути пов’язане з нашою загальною відсутністю інтересу до Східної Європи», – зазначив співрозмовник. Він також додав, що Аргентина, хоча вона і має тісні зв’язки з Україною, має територіальну суперечку з Великобританією щодо Мальвінських/Фолклендських островів. Великобританія, по суті, контролює ці острови, а Сполучене Королівство є одним із найзатятіших прихильників України, що може вплинути на позицію Аргентини щодо російської агресії.
Після спроби анексії Криму росією у 2014 році Аргентина як непостійний член Ради Безпеки ООН, а також Республіка Чилі проголосували «за» резолюцію, яка засуджує референдум у Криму. Але в той же час у березні 2014 року Аргентина утрималася під час голосування за резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України. Чилі, навпаки, знову проголосувала за. Вищезгадана позиція аргентинської політики надалі не змінювалася. Це стосується і її позиції під час голосування у 2016 та 2018 роках щодо порушення прав людини в Криму, мілітаризації Криму, частин Чорного та Азовського морів. З 2016 року Чилі також утримується від голосування щодо «кримського кейсу» в ООН.
У зв’язку з початком військової агресії Росії в Україні в лютому 2022 року Франсіско Лобо як фахівець та юрист у галузі міжнародного права досліджував взаємозв’язок усіх прийнятих рішень щодо конфліктів з анексією та окупацією територій. Серед них він розглянув справи: незаконної окупації Маньчжурії Японією в 1931 році, анексії Австрії Німеччиною в 1938 році, проголошення незалежності расистським режимом Південної Родезії в 1965 році, незаконна присутність ПАР в Намібії в 1970 році, провезення у 1983 році, анексія Кувейту Іраком у 1990 році та інші.
«Як і її попередник Ліга Націй, Організація Об’єднаних Націй має головною метою введення в дію системи колективної безпеки. Її головний орган, Рада Безпеки, має право відповідно до статті 39 Статуту визначати наявність загрози миру, його порушень чи актів агресії, маючи можливість приймати рішення щодо ненасильницьких чи насильницьких заходів (статті 41 та 42). Такий режим колективної безпеки співіснує з режимом колективної самооборони відповідно до Статуту. …У цій думці я хотів би запропонувати додатковий юридичний аргумент для виправдання твердої реакції міжнародної спільноти на це кричуще порушення Росією основної заборони на застосування сили відповідно до міжнародного права, об’єднавши природу ООН як системи колективної безпеки та доктрину обов’язку не визнавати порушення міжнародного права. …Цю доктрину незабаром було закріплено в Конвенції Монтевідео про права та обов’язки держав 1933 року. …Пізніше у своєму консультативному висновку з приводу стіни в Палестині Суд нагадав, що обов’язок невизнання тягне за собою обов’язок покласти край незаконній ситуації, завжди в рамках, встановлених Статутом ООН (п. 159)», – зазначив Франсіско Лобо у своїй думці у авторському матеріалі для порталу OpinioJuris.
Він додав, що доктрина невизнання була включена до Статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, підготовлені Комісією міжнародного права у 2001 році (ст. 41.2), і, відповідно, у 2014 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка закликає всі держави, міжнародні організації та агенції не визнавати незаконну спробу анексії Криму Росією у 2014 році.
«Справді, повага до міжнародного права, інакше відомого як заснований на правилах міжнародний порядок, є одним із ключових принципів, на яких будується чилійська зовнішня політика, включаючи повагу до суверенітету та територіальної цілісності, а також підтримку мирного вирішення спорів. Звідси її підтримка законної самооборони України проти експансіоністської та агресивної війни Росії. Водночас сприяння демократії та правам людини є ще одним основним принципом в інструментарії чилійської зовнішньої політики.
Відповідно, президент Габріель Борич послідовно засуджував порушення прав людини, які відбуваються в Газі в результаті кампанії Ізраїлю проти ХАМАС, у тому числі на саміті світу для України, де він виступив зі своєю головною промовою, пояснивши, чому така далека країна, як Чилі, підтримуватиме Україну та міжнародне право: «Тільки повага міжнародного права та прав людини може гарантувати мир. Те саме стосується і конфлікту в Газі. Ми не приймаємо вибору між варварством ХАМАС або різаниною, яку ізраїльський уряд на чолі з військовим злочинцем паном Нетаньяху влаштовує нині. Ми обираємо гуманність та цивілізаційні здобутки, яких ми, як об’єднані нації, досягли. Сьогодні це Україна та Палестина, завтра це може бути будь-який з нас», – зазначив Франсіско Лобо у статті для аналітичного порталу Borysphen Intel.
Сьогодні експерти в Україні вважають, що Чилі слід включити до Міжнародної Кримської Платформи, це буде необхідним кроком покращення двосторонніх відносин між офіційним Києвом та Сантьяго.
прес-аташе Асоціації
Руслан Деремедведь
