Кваліфікація екологічних викликів російської агресії

6 липня у виданні «Пулопості» Centrum Balticum з Турку фінською мовою було опубліковано статтю експерта нашої Асоціації, професора Бориса Бабіна, присвячену правовій кваліфікації екологічних проблем російської агресії в Україні, включаючи окупацію Криму. Пропонуємо нашим читачам повний переклад цього дослідження.

З 2014 року Кримський півострів, деякі райони Донецької та Луганської областей, прилеглі акваторії Чорного та Азовського морів були незаконно окуповані росією в рамках її агресії, що триває, у тому числі морської агресії [1].

Навмисна та організована російська «політика» в Криму, яка грубо порушує колективні та індивідуальні права на безпечне довкілля, сталий розвиток та екологічну інформацію, з 2014 року охоплювала забруднення повітря, води та ґрунтів внаслідок військових дій, роботи хімічної промисловості міст Армянську та Красноперекопська, скидання відходів та каналізаційних стоків, а також незаконний видобуток підземних вод, природного газу та будівельного каменю та піску [2], [3].

«Політика» росії у Криму спрямована на знищення як унікальних локальних екосистем, так і інших об’єктів природи, що входять до складу урбанізованих просторів. Комунальна інфраструктура Криму деградує з 2014 р. в умовах зростання корупції у місцевих підконтрольних росії «адміністраціях» та перманентної зміни призначуваних росією «глав» кримських міст [4].

До 2022 року Україна реагувала на ці питання на рівні національних планів деокупації та реінтеграції Криму та розпочавши міжнародні судові провадження.

16 вересня 2016 року Україна вручила росії повідомлення та позовну заяву до Конвенції ООН з морського права 1982 року щодо спору про права прибережних держав у Чорному, Азовському морях та Керченській протоці [5].

У цій справі 2017-06 Україна звернулася до міжнародного арбітражу з проханням винести рішення та оголосити, серед іншого, що росія зобов’язана надавати всіляке сприяння Україні у запобіганні та збереженні морського середовища, включаючи надання інформації щодо будь-якого розливу нафти чи іншого забруднення та інциденту районах, де росія не заперечувала юрисдикцію та права України до лютого 2014 року.

Міжнародний арбітраж у своєму Рішенні за попередніми запереченнями у 2020 році встановив, що заперечення росії про підсудність вимог України щодо діяльності в Азовському морі та в Керченській протоці не має виключно попереднього характеру, і рішення по суті в даному випадку ще не прийняте [6]. Екологічні питання не знайшли спеціального відображення у розглядах Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, які Україна ініціювала з 2014 року через російську агресію.

Ряд документів Генеральної Асамблеї ООН, прийнятих у Криму, таких як резолюції 71/205, 72/190, 73/263, 74/168, 75/192 та 76/179 «Положення з правами людини у тимчасово окупованій АР Крим та міста Севастополя, Україна» та резолюцій 73/194, 74/17, 75/29 та 76/70 «Проблема мілітаризації АР Крим та міста Севастополя, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів», прийнятих з 2016 року, відобразили деякі екологічні проблеми.

Наприклад, резолюція 76/179 засудила повідомлення про знищення природної спадщини в Криму та висловила занепокоєння з приводу додаткових проблем із здійсненням прав людини мешканцями Криму внаслідок підривної діяльності окупуючої держави, включаючи будівництво об’єктів інфраструктури, що супроводжується експропріацією землі та виснаженням природних ресурсів півострову.

Ця резолюція вимагала від росії виконання своїх зобов’язань як держави, що окупує, щодо забезпечення належних умов життя в Криму, у тому числі шляхом забезпечення справедливого розподілу ресурсів прісної води для цивільного населення [7]. А резолюція ГА ООН 76/70 підтвердила своє занепокоєння проведенням у Криму та прилеглій морській зоні багаторазових військових навчань збройних сил росії, які підривають регіональну безпеку та спричиняють значні довгострокові негативні екологічні наслідки в регіоні [8].

Уряд України раніше ухвалив розпорядженням № 218-р План заходів, спрямованих на реалізацію деяких принципів державної внутрішньої політики щодо Криму, скасований у 2021 році, але в ньому не було питань екології.

Пізніше Указом Президента України від 2021 р. № 117/2021 було затверджено Стратегію деокупації та реінтеграції Криму, а постановою уряду № 1171 було затверджено План заходів щодо реалізації цієї Стратегії [9].

Правозастосовна діяльність України з цих питань розпочалася раніше, оскільки перше розслідування екоциду розпочалось у 2016 році та стосувалося діяльності підприємства «Кримський Титан» поблизу окупованого росією села Перекоп, де пізніше, у 2018 році, сталася аварія із забрудненням повітря.

У 2019 році після викиду 2018 року українські слідчі перекваліфікували справу на екоцид та забруднення атмосфери. Справа стала значно більшою як з погляду предмета, так і звинувачення. Наявні процесуальні рішення показують, що тепер справа стосується ще двох підприємств, які незаконно «зареєстровані» в росії, але перебувають у Північному Криму, — заводів «Кримська сода» та «Бромного», що входять до одного промислового кластеру з «Кримським Титаном». Стверджується, що передбачувана незаконна діяльність спричинила тяжкі наслідки, у тому числі у вигляді нецільового використання природних ресурсів «окупаційною владою для власних потреб» та забруднення довкілля.

І до 2022 року це був не єдиний український випадок, пов’язаний із екологічними злочинами, скоєними на окупованій росією території. З 2016 року за звинуваченням в екоциді було розпочато ще як мінімум три розслідування. Один із них стосувався так званого об’єкту «Кліваж» — місця промислового ядерного вибуху, розташованого у вугільній шахті на території окупованої росією частини Донецької області України. Згідно з наявними процесуальними документами, незаконні «органи», які контролюють майданчик, не змогли відкачати підземні води з ядерної каверни, створивши ризик радіоактивного зараження місцевих водойм, у тому числі Азовського моря.

З 24 лютого 2022 року росія здійснила широку та відкриту військову агресію на всій території України. Підконтрольні росії війська та найманці вже вчинили в Україні під час цього вторгнення грубі порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, у тому числі широкомасштабні злочини проти власності, соціальних та культурних прав та навколишнього середовища, напади на ліси, греблі, національні парки, прибережні та морські екосистеми [10], а також на ресурси українських сільськогосподарських підприємств [11].

24 березня 2022 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію ЄС-11/2 [12], в якій висловила занепокоєння важкими гуманітарними наслідками можливої аварії внаслідок бомбардувань та обстрілів української ядерної інфраструктури, підтвердила зобов’язання забезпечувати безпеку та безпеку всієї ядерної інфраструктури та висловила озброєння. впливу конфлікту на довкілля.

Міжнародна морська організація (ММО) провела позачергову сесію своєї Ради (C/ES.35), і Рада ММО 10 березня у своєму рішенні рішуче засудила порушення росією територіальної цілісності та суверенітету України, що поширюється на її територіальні води, що становить серйозну небезпеку для життя та серйозний ризик для морського навколишнього середовища. Рада ММО висловила жаль з приводу атак росії, спрямованих на комерційні судна, їх захоплень, у тому числі пошуково-рятувальних судів, що загрожують безпеці та благополуччю моряків та морського середовища [13].

До травня 2023 року російськими військами було скоєно ще більше нових військових злочинів, у тому числі знищення об’єктів цивільної інфраструктури, лісів, гребель та інших меліоративних систем підривами мін, ракет та артилерії. Російські сили масово знищують та грабують техніку лісгоспів України та національних парків у Херсонській та Запорізькій областях [14].

Відповідні негативні наслідки російської агресії проти клімату включають забруднення атмосфери через масові екстенсивні викиди продуктів горіння, знищення тисяч квадратних кілометрів лісів і насаджень поблизу лінії фронту, а також природних ґрунтів у зоні бойових дій поблизу Криму, незаконне втручання у меліоративні системи та природні водотоки на півдні України [15].

Також до негативного впливу на клімат відноситься руйнування важливих для кисневого обміну екосистем Чорного та Азовського морів через їх забруднення нафтопродуктами та хімічними речовинами з кораблів вмф росії та їх ракетних боєприпасів під час морської агресії Кремля, а також зміна екосистем і викликані риб через шумове та інше забруднення під час морської активності [16].

У цій зоні виникають особливі ризики, пов’язані з потенційними змінами сірководневого шару, розташованого в глибоководній частині Чорного моря, та відповідними викидами, зокрема за рахунок вибухових процесів.

23 лютого 2023 року Генеральна Асамблея ООН ES-11/6 з глибоким занепокоєнням відзначила несприятливий вплив війни на навколишнє середовище та закликала всі держави-члени ООН співпрацювати у дусі солідарності для оцінки глобального впливу війни на продовольчу безпеку, енергетику, фінанси, навколишнє середовище та ядерну безпеку [17].

Україна порушила кілька нових кримінальних проваджень з питань руйнування екосистеми російськими військами з кваліфікацією таких дій як злочин екоциду, але саме поняття екоцидного злочину не надто розвинене у сучасному міжнародному праві та не має конвенційного захисту [11].

Також вищезазначені питання обговорювалися на Конференції зі зміни клімату Шарм-ель-Шейхе (COP 27), у ході паралельного заходу «Вплив на зміну клімату: Крим, корінні народи та міжнародні злочини» проведеного нашими експертами спільно з Кримськотатарським ресурсним центром та Представництвом України 2022 [18].

Експерти на COP 27 підкреслили, що основними негативними наслідками для корінних народів Криму є знищення або пошкодження внаслідок кліматичних змін природних екосистем та територій традиційного землеробства, а саме: опустелювання Західного Криму, вирубування насаджень кримських гір, руйнування та зникнення морських та прибережних біосистем Азовських морів, засолення ґрунтів Центрального та Східного Криму [19].

Експерти підкреслили на COP 27 обов’язок обговорення та оцінки міжурядовими органами, урядами країн, що розвиваються, природоохоронними та правозахисними організаціями, інститутами корінних народів світу форм прямого та непрямого негативного еколого-економічного впливу російської агресії в галузі зміни клімату та суміжних прав корінних народів.

Про це експерти Асоціації повідомили і на попередніх заходах Світового юридичного конгресу 2023 року, що стартує у Нью-Йорку у липні 2023 року [20]. Тому питання міжнародно-правового та організаційного реагування на агресію Росії проти України, включаючи міжнародну відповідальність за екоцид, залишаються вкрай важливими.

1. https://www.ohchr.org/sites/default/files/2022-04/Association-Reintegration-Crimea-CFI-WG-Mercenaries-GA77.pdf
2. https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/Issues/ToxicWaste/RightToScience/Submissions/NGOs/arc-crimea.pdf
3. https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/Issues/Environment/SREnvironment/ToxicWastes/CFI-lifecycle-plastics/arc.pdf
4. https://www.ohchr.org/sites/default/files/2021-11/ARC_Submission_Responces_Toxic_01_11_2021.doc
5. https://pca-cpa.org/en/cases/149/
6. https://pcacases.com/web/sendAttach/9272
7. https://digitallibrary.un.org/record/3954787
8. https://digitallibrary.un.org/record/3952032
9. https://arcrimea.org/en/analytics/2023/04/28/legal-programming-of-crimeas-deoccupation-and-reintegration-measurement-of-effectiveness/
10. https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/issues/climatechange/cfi-hrc-53-session/submissions/2022-11-28/Association-of-Reintegration-of-Crimea.pdf
11. https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/issues/toxicwaste/toxics-indigenous-peoples/inputsreceived/2022-07-13/association-reintegration-crimea.pdf
12. https://digitallibrary.un.org/record/3966630?ln=en
13. https://www.imo.org/en/MediaCentre/PressBriefings/pages/ECSStatement.aspx
14. https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/issues/food/cfi-violence-food/csos/3-arc-crimea-en.doc
15. https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/issues/climatechange/food/submissions/csos/submission-climate-change-food-association-reintegration-crimea.pdf
16. https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/issues/toxicwastes/cfis/detoxdecarb/submission-detoxification-of-climate-solutions-ngo-arc.pdf
17. https://www.securitycouncilreport.org/un-documents/document/a-res-es-11-6.php
18. https://arcrimea.org/en/activity/2022/11/20/crimea-indigenous-peoples-international-crimes-and-global-warming/
19. https://arcrimea.org/en/activity/2022/11/28/global-warming-as-kremlins-new-weapon/
20. https://arcrimea.org/en/analytics/2023/03/24/world-law-congress-occupied-crimea-and-russian-aggression/