Після низки поразок російської армії в Україні, зокрема на Херсонщині, кримські колаборанти усвідомили невідворотність деокупації українського півострова та посили за вказівкою Кремля тиск на кримськотатарський народ в різних сферах суспільного життя.
Однією з таких сфер стало культурне життя окупованого Криму, в якому з кінця листопада минулого року почали відбуватися нові негативні процеси. Станом на березень 2023 року, ці процеси значно активізувалися та масштабувалися, що обумовлено й різким сплеском проукраїнських настроїв на півострові.
У відповідь на це, кримські колаборанти почали тиск на «культурному фронті» та посилили знищення культурної спадщини окупованого Криму та вплив на свідомість людей через їхні традиції та звичаї. Конкретні факти та ситуацію в цілому досліджували експерти Асоціації Реінтеграції Криму.
Активізація проукраїнського руху «Жовта стрічка» не на жарт налякала незаконного «голову Криму» Сергія Аксьонова. У «відеозверненні» наприкінці минулого року він почав відкрито злочинно погрожувати кримчанам, які підтримуватимуть антиросійські настрої та будуть засуджувати війну проти України.
Основний злочинний «аргумент» – це незаконна «кримінальна відповідальність» та «закриття бізнесу» за будь-який прояв підтримки України. Приводом для таких погроз стало відео з кримського весілля, на якому гості танцювали під пісню «Червона калина» [1].
Тобто, для ставлеників Кремля в окупованому Криму навіть пісні розглядаються у якості загрози їхньої «особистої безпеки». Для виявлення кримчан з проукраїнською позицією, кримські колаборанти навіть наказали створити спеціальні телеграм-канали для доносів, які начебто «користуються попитом» серед колаборантів окупованого півострова.
Сьогодні ключовий «меседж» кримських колаборантів полягає в тому, що усі, хто підтримує Україну начебто мають «виїхати до країни», яку так люблять, і пісні про яку слухають. Про це неодноразово злочинно говорили місцеві маріонетки [2]. Втім ситуація полягає не лише в тому, що Крим це Україна, і якщо вона комусь не подобається – то той й має залишати півострів, але й в тому, що рф не випускає кримчан до підконтрольної уряду території України, а навпаки робить усе, щоб завадити цьому, зокрема проводячи репресії та приховану злочинну «мобілізацію», яка від початку 2023 року тільки активізувалася.
В рамках культурного геноциду, колаборанти почали активно нищити історичні пам’ятки кримськотатарського народу, намагаючись таким чином помститися кримчанам, які так і не визнали окупантів та їхніх ставлеників. Так, нещодавно надійшла інформація про знищення Золотого кабінету Кирим Ґерай Хана у Ханському палаці в Бахчисараї. Зокрема, окупанти протиправно демонтували дах та кольорові вітражі, що створює загрозу для пам’ятки національного значення, яка внесена до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО [3].
Необхідно відзначити, що кримські колаборанти зазіхають не тільки на культуру кримськотатарського народу. Вони активно діють у напрямку протиправного «поширення культури» держави-агресора на громадян України. Зокрема стало відомо, що на території окупованого Криму була створена «мережа таборів» для протиправного культурно-ідеологічного «перевиховання» українських дітей з ново-окупованих територій.
Йдеться про понад 6 тисяч дітей віком від 4 до 17 років, яких згодом окупанти злочинно планують «передати на усиновлення» громадянам агресора. Основна злочинна мета таких «таборів» – це насадження «культурних цінностей» агресора, що на думку Кремля має «змінити ставлення» дітей до радянського минулого та до рф [4].
В означених «таборах» дітям злочинно нав’язують російсько-центричну «культурну освіту», яка побудована на заявах щодо начебто «винятковості» росії та «унікальності її історії» [5]. В результаті, «вихованці» таких таборів повинні, за злочинним задумом агресора, мріяти про «відродження СРСР», навіть якщо доведеться віддати своє життя за режим Путіна.
Таким чином кримські колаборанти злочинно намагаються викорінити українську культуру з населення ново-окупованих українських територій. На їхню злочинну думку, це начебто «допоможе уникнути деокупації» та збереже їхнє життя. Задля цього вони готові злочинно знищувати культуру самих кримчан та заміщувати її російськими наративами.
Окремим «напрямом діяльності» кримських колаборантів в цій сфері є спроби дискредитації зірок шоу-бізнесу, які засудили війну проти України та виїхали з-під контролю Кремля. Мета такої діяльності полягає у двох аспектах. По-перше, Сергій Аксьонов та компанія намагаються вчергове догодити Кремлю, продемонструвавши свою «відданість».
По-друге, проросійські зрадники планують отримати фінансову вигоду, скориставшись тим, що окремі співаки та митці потрапили у «немилість Кремля». Сконцентруємося на цьому питанні більш детально, адже воно яскраво відображає настрої кримських колаборантів та показує рівень їхнього цинізму.
Справа в тому, що Сергій Аксьонов ще від початку окупації протиправно та маніпулятивно кликав «світових зірок шоу-бізнесу до Криму». Тоді він злочинно заявляв про фейкове наміри побудувати на окупованому півострові аналог «Беверлі Хілс», обіцяючи зіркам начебто «сприятливі умови та максимальний комфорт» [6]. Однак згодом стало очевидно, що світ засудив окупацію Криму, а жодна зірка, яка цінує свою репутацію, не приїде до окупантів на «концерт» чи «спортивні змагання».
На певний час окупантам довелося відмовитися від цієї ідеї, але після початку повномасштабного вторгнення вона дещо трансформувалася та отримала «друге дихання». З боку кримських колаборантів почала лунати образи на адресу тих зірок шоу-бізнесу, які відмовилися підтримати війну проти України. Зокрема, Сергій Аксьонов назвав таких зірок «зрадниками», які начебто «роками користувалися підтримкою держави, і зрештою зрадили їй».
Доволі дивно чути подібні образи від «головного» сепаратиста, який дійсно зрадив Україні після багатьох років користування її можливостями, і більше того, повністю підтримав воєнні злочини російського режиму. При цьому він наполягає на необхідності «позбавити усіх звань та регалій» діячів культури, які не підтримали російську агресію.
Не зрозуміло чому злочинний «голова Криму» вважає, що має право на такі заяви, особливо враховуючи той факт, що він сам невдовзі може бути позбавлений волі на багато років за державну зраду та співучасть у воєнних злочинах росії. У своєму «інтерв’ю» Сергій Аксьонов також заявив, що в опальних зірок можуть «виникнути проблеми», якщо вони запланують відвідати окупований півострів. Подібні заяви лунають від кримських колаборантів не просто так, адже за ними стоять власні злочинні інтереси. Аналіз підконтрольних агресорові телеграм-каналів з окупованого Криму дозволяє чітко окреслити коло цих інтересів.
Перш за все йдеться про бажання створити на півострові незаконні «продюсерські центри», які будуть «штампувати» потрібних Кремлю «зірок», які начебто «замінять культурну еліту», що виїхала з-під контролю агресора після початку війни проти України. Ці «центри», за злочинним задумом агресора, мають створюватися на базі «телеканалів» окупованого Криму та просувати фейкових «зірок» на різного роду «музичних фестивалях».
Тобто, кримські колаборанти розуміють, що агресор «втратив» вагому частину культурних діячів, і що їх потрібно «чимось замінити». Звісно мова йде про псевдозірок, які будуть співати фейкові пісні «про велику війну» проти України. Втім, в умовах тотальної пропаганди, яка панує у агресора, Сергій Аксьонов та компанія розуміють, що це «непоганий бізнес», який може дати надприбутки, особливо в умовах тотальної ізоляції «культурного життя» окупантів.
Слід зазначити, що певні злочинні «напрацювання» в них вже є, адже на кишенькових телеканалах постійно тривають «телемарафони», що в основному складаються з пісень, які злочинно «прославляють» російську армію та усіляко поширюють мову ворожнечі та ненависті. Саме така фейкова «культура» напевно і потрібна Кремлю.
До прикладу наведемо злочинну пісню групи «Голубі берети» про те, як «дружина проводжає свого чоловіка на війну проти України» та «обіцяє чекати його з перемогою». Злочинна мета таких протиправних пісень – змусити росіян та кримчан сприймати агресію як щось начебто невідворотне але нібито «дуже виправдане». Тобто, йдеться про банальну злочинну «ідеалізацію» геноциду українського народу та воєнних злочинів Кремля. При чому, подібні «телемарафони» вже стали примусовою «невід’ємною частиною» фейкового «культурного життя» населення окупованого півострова.
Для пропаганди війни кримські колаборанти не тільки планують «створювати» власних зірок шоу-бізнесу. Вони активно залучають вже існуючих «прихильників Кремля» з регіонів самої росії. Зокрема, нещодавно адепт «руського миру» скрипаль Петро Лундстрем протиправно відвідав Джанкой, а також дав концерт на межі тимчасово окупованих Криму та Херсонської області. Звісно, подібні незаконні «концерти» не обходяться без злочинних лозунгів про начебто «виняткову роль росії в історії людства» та фейкових «схвальних од» на адресу кримських колаборантів, які начебто «оберігають» кримчан у нелегкі часи.
Злочинна «влада» Криму активно просуває ще одну ідею, яка також доволі чітко демонструє бажання протиправно «вислужитися» перед кураторами з Кремля. Зрадники пропонують «внести зміни до цивільного законодавства» агресора задля «позбавлення авторських прав представників культурної еліти», яка засудила війну проти України.
Суть злочинної «пропозиції» полягає в тому, щоб спочатку зарахувати конкретних осіб до числа «іноземних агентів», а потім, на цій підставі, «зробити результати їхньої творчості народною власністю». Тобто, кримські колаборанти спільно з Кремлем хочуть не тільки позбавити неугодних режиму осіб «звань та регалій», а й залишити їх без коштів, адже буде не потрібно сплачувати гроші за авторство пісні, кінофільму та іншого твору.
Для цивілізованого світу це небачена річ, оскільки інтелектуальна власність є недоторканою, і не може бути привласнена за будь-яких умов. Тут слід відзначити, що подібна ідея просувається саме через кримських колаборантів, яких верхівка влади самої росії звикла використовувати у власних інтересах.
Напевно тільки зрадники можуть говорити про те, що необхідно «відділяти творчість від автора», якщо останній вважає, що росія не повинна вбивати українців. Отже, цілком ймовірно, що пісні Макса Покровського чи Алли Пугачової будуть співати зовсім інші співаки, яким держава доручить співати так звані «народні пісні», у яких насправді є цілком відомий автор.
Ще одним напрямком так званого «культурного фронту» кримських колаборантів є «мистецтво». В цій сфері вони також намагаються маніпулювати фактами та створювати власну паралельну «реальність».
Зокрема, кримських колаборантів дуже зачепило, що Метрополітет-музей у Нью-Йорку обґрунтовано назвав художника Івана Айвазовського українським. Через своїх ставлеників вони почали поширювати наратив про те, що культура росії начебто є «невід’ємною частиною світової культури».
Так, незаконний «директор Феодосійської картинної галереї імені Айвазовського» Тетяна Гайдук навіть згадала як художник у 1892 році влаштував виставку в Америці. Отже, навіть в таких випадках Кремль намагається маніпулювати історією та перекручувати факти у вигідному для себе світлі. Це питання «прокоментував» й злочинний Сергій Аксьонов.
Також кримські колаборанти не полишають злочинних посягань на «скіфське золото». Зокрема, злочинний «директор музею Таврида» Андрій Мальгін заявив, що начебто «буде активно оспорювання» рішення суду у цьому процесі. В свою чергу, посол росії у Нідерландах Олександр Шулигін повідомив, що адвокати нібито «бояться співпрацювати» з незаконними «музеями» окупованого Криму. Причиною цьому начебто є «численні санкції» проти держави-агресора, запроваджені Європейським Союзом. Насправді, ця позиція низки зарубіжних адвокатів обумовлена невизнанням світовою спільнотою окупації українського півострова у 2014 році, і окупант сам став її причиною, заявивши як «позивачів» у Гаазі неіснуючі структури.
Українські експерти вважають, що культурний імперіалізм, який росія проштовхує через кримських колаборантів, зумовлений принципом «інакшості». Тобто, для агресора будь-яка культура та історія окрім російської є начебто «ворожою» і «такою, що підлягає викоріненню».
При цьому кримські колаборанти маніпулюють історико-культурними пам’ятками. Наприклад, пам’ятки, із маніпуляціями навколо яких окупанти прагнуть «легалізувати» присутність на півострові, вони зберігають, а інші – викорінюють.
Фахівці називають такий підхід культурною апропріацією, в рамках якої знецінюються та знищуються об’єкти і традиції, які є основою культури кримчан. Цікавим прикладом культурної апропріації є експозиція нібито «кримськотатарського костюму» на Палацовому майдані в Бахчисараї. Насправді, нічого спільного з традиціями кримських татар цей костюм не має.
Також, окупанти провели в Ханському палаці «святкування», які не притаманні культурі кримчан [7]. Отже, мова йде про підміну понять, тобто справжні культурні традиції замінюють на адаптовані під потреби злочинного режиму аналоги.
Усі ці заходи відбуваються «під патронатом» кримських колаборантів, які спільно з окупантами здійснюють знищення культури волелюбного кримськотатарського народу. Апогеєм культурного геноциду останнього є підтримка злочинною «владою» Криму ідеї впровадження цензури.
Про відповідне «рішення» наприкінці минулого року повідомила злочинна «радниця спікера» окупантів Світлана Савченко. На її незаконну думку, цензура потрібна для того, щоб «очистити культурне поле» від таких проявів творчості, які «загрожують російському суспільству».
Показово, що злочинна «чиновниця» заявила про необхідність «спрямування бюджетних коштів» виключно в «необхідні для держави культурні проекти» [8].
Слід припустити, що йдеться про певну точку, в якій сходяться інтереси кримських колаборантів та Кремля. Перші, зацікавлені в розкраданні «бюджетів на культуру», а другі – у встановленні тотального контролю над культурним життям окупованого півострова.
Для України подібний «симбіоз» є значним викликом, оскільки культура вважається важливим елементом національної безпеки. Вона, зокрема, впливає на самовизначення та збереження ідентичності кримськотатарського народу. Від категорій культури залежить зв’язок кримчан з Україною.
Розуміючи це, кримські колаборанти методично знищують культурні традиції та спадщину окупованого півострова, злочинно нав’язуючи власні, проросійські наративи. Кримчани активно протистоять цьому, і намагаються систематизувати інформацію про окремі факти і події та передати її українській владі. Очевидно, що у недалекому майбутньому документальні підтвердження культурного геноциду кримськотатарського народу стануть фундаментом доказової бази на повоєнних судових процесах.
Джерела:
- https://zmina.info/news/aksenov-vyznav-posylennya-proukrayinskogo-ruhu/
- https://24tv.ua/yidte-krayinu-yaku-tak-lyubite-aksonov-prigroziv-zhitelyam-krimu_n2156233
- https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2023/02/7/7388181/
- https://uainfo.org/blognews/1676442144-u-rf-ta-okupovanomu-krimu-die-merezha-taboriv-dlya-perevihovannya-.html
- https://vechirniy.kyiv.ua/news/78688/
- https://ukranews.com/news/353414-aksjonov-zovjot-predstavyteley-myrovogo-shou-byznesa-poselytsya-v-krymu
- http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24806
- https://crimea.suspilne.media/ua/news/9754
