Очевидно, що системні порушення прав кримчан та міжнародні злочини російських загарбників стали можливими саме завдяки окупації півострова. Репресії, расизм, переслідування, незаконна мобілізація, тотальна корупція, знищення екосистеми та максимальна мілітаризація на півострові – це прямі наслідки російської агресії.
Наразі експерти Асоціації Реінтеграції Криму спробували систематизувати та розглянути основні пропагандистські тези, які Кремль злочинно використовує для спроб «виправдання» замаху на анексію Криму.
Вони становлять фейкові «ідеологічні підвалини» окупації, а тому варто з’ясувати їхню природу та змістовне наповнення. Ця проблема достатньо важлива, адже використовуючи ці тези агресор пробує впливати як на підконтрольне йому населення, так й на держави світу.
Сьогодні, за умов повномасштабної війни проти України, агресор «гальванізує» ці тези за умов злочинної «мобілізації», а також терористичного і ядерного шантажу України та інших цивілізованих держав.
«Історична належність Криму»
Це один з найбільш поширених фейкових тез, які Кремль злочинно заявляє усі роки окупації Криму, починаючи з «кримської весни». Її «суть» полягає в тому, що Крим колись був частиною території російської імперії та входив до так званої «Таврійської губернії», а потім на певний період був частиною радянської російської «федеративної республіки». Окупанти постійно вказують, що до Таврійської губернії колись входили території сучасних Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей, а її центром був Сімферополь [1].
Нещодавно цю тезу стали використовувати на ново-окупованих територіях. Так, у червні цього року в окупованому Мелітополі загарбники повісили білборди «до 220-и річчя створення Таврійської губернії» [2]. Самопроголошений «голова Криму» Аксьонов разом з його клієнтом, «депутатом Держдуми» Михайлом Шереметом почали активно «піарити» злочинне «відновлення Таврійської губернії» одразу після початку повномасштабної російської агресії та окупації частини Херсонської області.
При чому Аксьонов навіть злочинно «посилався на думку» якихось «кримських татар», які начебто прагнули «відновлення кордонів Таврійської губернії» [3]. Хоча таких заяв насправді не було та усьому світу відомо, що кримськотатарський народ виступає за де-окупацію півострова Україною, а насправді історична Таврійська губернія була засобом імперської колонізації Криму, дискримінації й геноциду кримських татар.
Наразі існує беззаперечна ситуація: увесь час перебування Криму під російською владою, його населення завідомо не мало доброї долі та й права голосу. Ну й «класичні» для агресора розмови про «передачу Криму» щодо входження півострову до складу Української РСР розбиваються про простий факт – росія визнавала, як до 1991 року, так й пізніше, повну правомірність перебування Криму у складі Української РСР та України, а жодних «доказів» зворотного, крім відвертих фейків, ніхто ніколи не наводив [4].
«Крим та українські націоналісти»
Фейкова теза про «небезпечних українських націоналістів» заявлялася окупантами з 2014 року, насамперед як злочинний аргумент на користь «відмови від України та усього українського». На сьогодні вона також згадується агресором, але скоріш задля «підживлення» фіктивної «ідеології» загарбників, яку вони нав’язують кримчанам [5].
Чим ближче до повномасштабного вторгнення, тим більш «радикальнішими» ставали заяви окупаційної пропаганди. У грудні 2021 року Сергій Шойгу злочинно оголосив, що росія нібито «врятувала Крим від українських неофашистів та ультранаціоналістів». Самопроголошена «влада» Криму перманентно злочинно заявляє про нібито «рятування» півострову від «нацистського режиму та громадянської війни».
Такі злочинні заяви про фейкових «українських нацистів» лунають, коли російська армія творить звірства в новоокупованих населених пунктах України, про які ми дізнаємося щодня. Це відбувається тому, що значна кількість росіян, які воюють проти України як раз і є неонацистами, що входять до різних організацій, які функціонують в росії.
Наприклад, це російське парамілітарне угруповання «русич» та організація «російський імперський рух», які сповідують нацистську ідеологію. За даними експертів, з 2014 року у бойових діях на Донбасі масово брали участь російські неонацисти [6]. Неонацистські угруповання в росії очевидно функціонують під прикриттям спецслужб та потрібні для виконання особливо брудних завдань.
Водночас у Криму до 2014 року не було виявлене жодних постраждалих від якихось «українських націоналістів». За певною «іронією долі» всі ті окремі злочини, що дійсно вчинялися на півострові, як й в будь-якому регіоні світу, на «національному ґрунті», ніякого відношення саме до ідеології українського націоналізму не мали узагалі, та були від імені фанатів «руського миру» чи «білої раси», які отримували відповідні покарання від української влади.
«Євроінтеграція як вирок»
Від початку захоплення Криму окупанти постійно наголошують, що агресор начебто «врятував Крим від занепаду», адже політика євроінтеграції чомусь «обов’язково б привела до знищення економіки» регіону.
При цьому Кремль змушений якось «компрометувати» високі стандарти життя в країнах не тільки Західної, але й Центральної Європи, потужні гарантії прав людини, зокрема соціальних та трудових, якісні дороги та екологічні технології, тобто усе те, чого не має у агресора.
Російські пропагандисти навряд чи будуть обговорювати у своїх студіях чому в самій росії газифікована лише третина населених пунктів, та чому за таких умов офіційний Кремль бреше про понад 80 % газифікації [7]. Попре очевидне зубожіння кримчан самопроголошена «влада» півострову з 2014 року постійно заявляє про «зростання показників економіки», «підвищення зарплат та соціальних виплат», але така контрастуюча з реаліями пропаганда завідомо не може бути ефективною.
Тому, суто за радянськими лекалами, агресор робить ставку не на «холодильник», а на «шоу», називаючи Європу не інакше як «гейропа» та «тюрма народів». Він прагне, щоб мешканці окупованих територій вважали, що «ворожі» європейські цінності «суперечать моралі» та начебто «покликані зруйнувати звичні уявлення про сім’ю» [8].
При цьому, щоб хоч якось довести «перевагу» над «гнилою Європою», основним «практичним» виміром такої пропаганди окупантів стає «боротьба з гомосексуалізмом», «гей-парадами» тощо [9], зокрема й з боку окремих колаборантів, звиклих до одностатевих відносин.
У цьому вимірі характерним є діяльність «топ-журналіста» від російських теле-смітників Антона Красовського, який раніше постійно заявляв про свою нетрадиційну орієнтацію, а наразі у ефірах, з фактичної згоди Кремля, злочинно закликає «топити та палити» українських дітей виключно за те, що вони люблять свою державу [10].
«Помилка розпаду СРСР»
Начебто «трагічність» розпаду СРСР стала за останні роки одною з ключових мантр, яку Кремль постійно проголошує, коли мова заходить про Крим та війну проти України. Але розмови про нібито «найбільшу геополітичну катастрофу ХХ сторіччя» [11] [12] стикаються із простою реальністю: жодна територія, якій вдалося від’єднатися від Москви у 1991 році не хоче «повернення».
Тим більше не хоче жити за «радянським минулим» абсолютна більшість кримчан. Попре те окупанти прагнуть робити в Криму «заповідник радянського ладу». На думку кримських татар, Аксьонов та компанія за останні вісім років розбудували на півострові «щось дуже схоже на СРСР в мініатюрі», включаючи тотальні репресії, цензуру та пропаганду [13].
Прагнення «відродити» СРСР стало найбільш трагікомічним, коли на ново-окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей російські загарбники стали «відновлювати пам’ятники Леніну», у той час коли навіть військова пропаганда агресора не була здатна «пояснити», навіщо узагалі це відбувається.
Багато експертів казали про «палке бажання» Путіна «відродити СРСР» через замах на анексію України та Білорусі «на річницю його утворення», в грудні 2022 року, але ці злочинні мрії вже очевидно отримали очевидне фіаско. А тому, злочинно розповідаючи про «незаконність розпаду» СРСР російська пропаганда може замислитися хіба що про законність існування самої російської федерації, як результату такого розпаду.
«Дружба та єдність народів»
Напевно це найбільш цинічний з фейкових тез, який Кремль вигадав для злочинного «виправдання» замаху на анексію українського півострова. Фактично, Росія позиціонує себе у якості «останнього оплоту моралі, людяності та демократії», навколо якого «об’єднуються усі багатостраждальні народи на планеті Земля», які Кремль просто «врятував від неминучої загибелі».
Це звісно іронія, але саме так і позиціонують себе окупанти. Вони вчиняють воєнні злочини та звірства в Україні, та декларують, що це нібито «тільки на благо самих українців».
Примітно, що у самій росії кількість злочинів на етнічному ґрунті щороку зростає. Варто пригадати події 2007 року, коли «скінхед» Артур Рено зізнався у 37 нападах на вихідців з Азії та Північного Кавказу. Тоді вдалося з’ясувати, що в результаті 22 нападів, тільки одна особа вижила [20]. І це тільки один приклад із тисяч існуючих.
З 2014 року злочини на національному ґрунті в окупованому Криму, часто суміщені із діяльністю етнічних угрупувань, насамперед з Кавказу, перетворились із виключної ситуації на поточну та повсякденну практику, яку окупанти вже й не особливо прагнуть приховувати.
Кримськотатарський народ також за останні роки відчув на собі «дружелюбність» загарбників. Тотальний терор, расова дискримінація, переслідування та незаконні ув’язнення, насильницькі зникнення громадських активістів та примусова «мобілізація» – ось перелік тих злочинних проявів «дружби народів», які стали реальністю для окупованого Криму.
Примітно, що заявляючи про «дружбу народів», агресор злочинно, в рамках політики геноциду, узагалі відмовляє українському народі у існуванні, заявляючи про начебто «єдиний російський народ», а кримськотатарському народу – відмовляє у статусі корінного на півострові.
При цьому про фейковий «кримський народ», якій начебто «реалізовував свої права» у 2014 році, не згадує навіть російська пропаганда, через очевидну нікчемність такої конструкції, як чистого марення.
У наведених злочинних тез агресора щодо окупованого Криму є багато спільного, крім їх завідомої фейковості.
По-перше вони фантомні, адже ніяк, навіть у викривленому вигляді, не відображають реальне життя ХХІ сторіччя, не враховують реальні прагнення, потреби та бажання пересічних людей, вони ніяк не спроможні забезпечити добробут чи безпеку населення.
По-друге вони незмінні, адже за останні десятиріччя нічого «нового» агресор так й не зміг вигадати та запропонувати людству, власному населенню та багатостраждальним кримчанам, оскільки жодних раціональних, «обґрунтованих» причин російської агресії не існує та існувати не може.
По-третє вони ігноруються та відкидаються усіма, хто не перебуває під прямою владою чи впливом агресора, та водночас вони нездатні на самовідтворення у будь-якій культурі та соціумі, без російської військової чи підривної діяльності ззовні.
По-четверте вони не сталі привабливими для жодного народу, держави чи території, адже з ними публічно погоджуються лише окремі диктатори та звісно виключно через власні злочинні інтереси та потреби.
Отже, усі тези, які використала росія у війні проти України ґрунтуються на сталій історичній брехні та страху відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності. А тому деокупація Криму означатиме не лише відновлення історичної справедливості та торжество міжнародного права, але й остаточний крах цієї людиноненависницької «ідеології» агресора.
Джерела:
- https://news.liga.net/ua/politics/news/tavricheskaya-guberniya-i-nebesnyy-gorod-gur-o-proektah-kremlya-po-okkupatsii-yuga-i-vostoka
- https://tsn.ua/ukrayina/v-okupovanomu-melitopoli-z-yavilisya-baneri-do-220-richchya-stvorennya-tavriyskoyi-guberniyi-2067376.html
- https://ru.krymr.com/a/rossiya-ukraina-voyna-krym-khersonshchina-tavricheskaya-guberniya/31816849.html
- https://zaxid.net/krim_peredali_ukrayini_shhob_tisnishe_privyazati_do_rosiyi_n1505767
- https://elle.ua/ludi/novosty/genocid-1944-roku-ta-aneksya-krimskogo-hanstva-u-18-stoltt-storichn-fakti-pro-krim-yak-mayut-znati-ukranc/
- https://www.golosameriki.com/a/lavrov-and-crimea/3430874.html
- https://www.radiosvoboda.org/a/neonatsysty-voyuyut-proty-ukrayiny-na-botsi-rosiyi/31876413.html
- https://www.ukrinform.ru/rubric-world/3388169-gazifikacia-i-manipulacia-bessapoznost-russkih-sapoznikov.html
- https://lb.ua/world/2014/08/29/277674_putin_razocharovan_navyazannimi.html
- https://ukranews.com/news/268717-aksenov-gey-paradov-v-krymu-nykogda-ne-budet
- https://www.unian.ua/russianworld/topiti-spalyuvati-rosiyskiy-propagandist-zaklikav-vbivati-ukrajinskih-ditey-video-12020715.html
- https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/04/050425_putin_ussr_statements
- https://www.pravda.com.ua/rus/news/2008/04/7/4437118/
- https://ua.korrespondent.net/world/295292-yunij-skinhed-yakij-ziznavsya-v-37-ubivstvah-vidmovivsya-vid-svoyih-svidchen
