У рамках постійної співпраці з органами та агентствами ООН наша Асоціація цього року комунікувала зі Спецдоповідачем ООН з питань свободи релігії або переконань професором Назилою Ганеа для підготовки її наступної доповіді Генасамблеї ООН про свободу релігії або переконань і мігрантів, внутрішньо переміщених осіб та біженців.
В інформуванні АРК, опублікованому на офіційних веб-ресурсах ООН, наголошується, що злочини, скоєні підконтрольними росіями військами та найманцями в Україні, включаючи окупований Крим, спрямовані проти українських православних, мусульман та євреїв; при цьому посилюються антисемітські висловлювання незаконних “посадових осіб”.
Відповідні репресії агресора мають прямий негативний вплив на процеси міграції з Криму до третіх країн осіб, які прагнуть релігійної свободи, наголошується в заяві.
Оскільки ці мігранти часто є кримськими татарами, мусульманами та представниками корінного народу, у нашому інформуванні з приводу наступної доповіді ООН, було додано, що особливу увагу слід приділяти корінним мігрантам щодо їхніх прав, гарантованих Декларацією ООН 2007 року, включаючи культурні та духовні права та право на повернення на історичні рідні землі.
В інформуванні АРК посадовцям ООН нагадали про попередню доповідь Спецдоповідача A/HRC/58/49, яка відобразила наші попередні уявлення про ситуацію в Криму та інші окуповані росією території України.
У пункті 46 цієї доповіді, посилаючись на наші матеріали, наголошується, що системна дискримінація за ознакою релігії чи переконань також може бути рівносильна примусу, і що ми «повідомляли про регулярні випадки міжобщинного насильства за ознакою релігії чи переконань, де винні користуються безкарністю», у тому числі про випадки тортур з метою зміни своїх переконань.
Але саме такий незаконний тиск стає інструментом етнічних чисток у Криму, що резюмувався у нашому новому інформуванні.
Тому в ньому наголошується, спираючись на попередню діяльність Спецдоповідача ООН, що спеціальне дослідження ООН про ситуацію зі свободою думки в умовах збройних конфліктів та пов’язаних з ними «сірих зонах», таких як Крим може стати відправною точкою подальшої роботи, також як і візит Спецдоповідача ООН до України.
