Наша Асоціація продовжує співпрацю зі структурами ООН, інформуючи їх про грубі порушення росією прав людини та військові злочини на окупованих територіях України, в тому числі в Криму. Раніше АРК направила пропозиції до Комітету ООН з насильницьких зникнень (КНЗ ООН) для підготовки Зауважень загального порядку про насильницькі зникнення в контексті міграції в рамках концептуальної записки КНЗ, прийнятої у квітні 2022 року.
У відповідному матеріалі АРК, підготовленому професором Борисом Бабіним і опублікованому КНЗ ООН, ми повідомили Комітету, що безліч осіб, у тому числі тих, хто намагався евакуюватися із зони конфлікту на півдні України, були вбиті або викрадені російськими військами, терористичними угрупованнями і карателями агресора, з пограбуванням їхнього майна.
АРК вказала на проблему українських дітей, викрадених російськими злочинними структурами, які часто з фальшивим “російським громадянством” і передаються в росію на “усиновлення”. Пізніше КНЗ ООН прийняла проект свого Першого зауваження загального порядку про насильницькі зникнення мігрантів, а в червні 2023 року AРК на запрошення Комітету його додатково прокоментувала. АРК наголосила для КНЗ ООН, що в умовах воєнних дій та міждержавних конфліктів необхідно враховувати вимоги Римського статуту, Женевської конвенції та Додаткових протоколів до неї щодо військових злочинів та злочинів проти людства, скоєних у вигляді насильницьких зникнень.
Тепер КНЗ ООН офіційно опублікував своє Зауваження загального порядку № 1 (2023 р.) про насильницькі зникнення в контексті міграції CED/C/GC/1 та визнав у ньому негативний вплив міжнародних збройних конфліктів, переслідувань, дискримінації та високого рівня злочинності на міграцію у контексті насильницьких зникнень. Зауваження загального порядку віднесло до “зниклих безвісти” осіб, які на підставі достовірної інформації були оголошені зниклими безвісти відповідно до національного законодавства у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом. Також КНЗ наголосив у Зауваженні загального порядку, що принцип недискримінації має основне значення щодо міграції та розглядається як норма jus cogens.
При цьому КНЗ особливо вказав у Зауваженні загального порядку, що діти ніколи не повинні бути позбавлені волі через причини, пов’язані з їх міграційним статусом або статусом проживання їхніх батьків або його відсутністю, або виключно на підставі того, що вони несупроводжувані чи розлучені, а також несупроводжувані. неповнолітні, обмежені у свободі під час міграції, мають бути передані до органів захисту дітей. Таким чином, Зауваження загального порядку № 1 (2023) КНЗ ООН є важливим документом у протидії незаконним депортаціям і насильницьким зникненням, що здійснюються росією.
