Як вже повідомляла наша Асоціація, 15 грудня Генасамблея ООН схвалила чергову щорічну та посилену резолюцію щодо прав людини в Криму. Також 15 грудня Генасамблея схвалила щорічну резолюцію 77/204 «Боротьба з героїзацією нацизму, неонацизмом та іншими видами практики, які сприяють ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості», первинний проект якої просувався в ООН росією.
Як вказують експерти, під виглядом «боротьби з неонацизмом» у цій резолюції агресор щороку просував, зокрема маніпулятивні тези про «захист пам’яток Великої вітчізняної війни» та звинувачував кого завгодно, звісно крім себе, у «героїзації нацизму». Цинізм агрессора полягав у тому, що частина тез проекту була вибудована таким чином, що проти них не буде аргументів – бо ніхто у світі не буде щонайменш публічно підтримувати неонацизм, звісно крім самої росії.
Але, як повідомляв Постпред України в ООН Сергій Кислиця, до тексту первинного проекту цієї резолюції у листопаді 2022 року було включене правку про те, що Генеральна Ассамблея ООН з тривогою зазначає, що російська федерація намагається «виправдати» свою територіальну агресію проти України уявним «приводом» для викорінення неонацизму, і що Генассамблея підкреслює, що використання неонацизму як «привід» для «виправдання» територіальної агресії серйозно підриває справжні спроби боротьби з неонацизмом.
Цей абзац, включений у фінальний текст нинішньої резолюції 77/204, був взятий делегатами Генасамблеї із Доповіді профільного Спецдоповідача ООН професора Тендаї Ачіуме A/HRC/50/61 саме за темою резолюції. Цей документ Спецдоповідача опрацьовувався у 2022 році паралельно із просуванням агресором в ООН своїх маніпулятивних наративів, та цю Доповідь, після її надання до Генасамблеї, ООН потім не могла проігнорувати під час опрацювання «російського» проекту резолюції 77/204.
Як вже зазначала наша Асоціація, у зазначеній Доповіді A/HRC/50/61 було включене тези повідомлень АРК про систематичні порушення прав людини та гуманітарні норми, включаючи расову та етнічну дискримінацію в окупованому Криму з 2014 року.
У Доповіді визнається, що АРК у своїх наданих до ООН матеріалах окреслила, як росією злочинно використовувалися численні «виправдання» цієї військової агресії, зокрема нібито «необхідність денацифікувати Україну». Відзначимо, що Генасамблея ООН окремо подякувала у резолюції 77/204 неурядовим структурам, які надали матеріали для Доповіді A/HRC/50/61; відповідна взаємодія АРК із профільними структурами ООН з інформування про воєнні злочини та масові порушення прав людини окупантами буде продовжена та посилена.
