На початку січня підконтрольний російським спецслужбам «блогер» Олександр Таліпов, який раніше боровся з «проявами України» у кольоровому обрамленні дитячого садка та в заявах старого на ялтинській набережній, зайнявся новим «викриттям століття».
Їм було «оприлюднено» листа такого собі «поета і театрала» Євгена Баруліна, який звинувачує незаконне «керівництво» підконтрольного агресору «Севастопольського академічного російського драматичного театру» в «диверсії» проти окупантів, причому – «не лише культурної».
Природно, основну «вину театру» в особі його незаконного «директора» Григорія Ліфанова Барулін бачить у «звільненні» з кінця грудня «себе, коханого».
Але розуміючи, що цього «явно недостатньо», Барулін звинувачує «театр» у всіх «смертних гріхах», а саме – у постановці «антидержавної п’єси» покійного Михайла Угарова «Облом off», яка нібито «недостатньо підтримує» Кремль, а також у відмови Ліфанова дати Баруліну сцену для «читання фронтової поезії» «Жди меня».
Зазначимо, що виходець з Єкатеринбургу Ліфанов, злочинно «призначений» до окупованого Севастополя «директором театру» у 2015 році, найменше схожий на «борця з режимом», та й згадана п’єса Угарова жодних закликів не містить.
«Творчість» Баруліна, який раніше, до речі, виступав під псевдонімом «Джон», у вигляді пари віршів, з якими він останні п’ять років намагається експлуатувати неправомірну тематику «героїв російського світу», має таку «високу художню якість», що його в окупованому. Севастополі «не сприймають» навіть «найстійкіші» колаборанти.
Даний фарс «викриттів театралів» та їх «розкручування» злочинним Таліповим, у стилі сталінських «театральних постанов» про «ворожий репертуар», вичерпно підкреслює гнітючу атмосферу хронічної істерії агресора, що склалася на окупованому півострові, в якій намагаються «урвати свій шматок» описані вище пройдисвіти.
