9 липня Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ опублікувало Доповідь про порушення та зловживання міжнародним гуманітарним, правозахисним та кримінальним правом, пов’язані з мілітаризацією та ідеологічною обробкою українських дітей росією, підготовлений професорами Ерве Асенсіо, Еліною Штейнерте та Стефаном Вольфом у рамках нинішнього Московського механізму ОБСЄ.
У Доповіді особлива увага приділяється ситуації в окупованому росії Криму, підкреслюється, що «російська законодавча структура, яка регулює становище українських дітей на окупованих територіях, є системою цілеспрямованого проектування, вперше реалізованою в Криму з 2014 року».
У ньому також зазначається, що модель поступового стирання української ідентичності українських дітей і нав’язування ним російської слідує за траєкторією, вперше розробленою в Криму після 2014 року, що отримала назву «кримський сценарій». У такому контексті у Доповіді досліджується «використання підручників та вчителів із Криму» на окупованих територіях материкової частини після повномасштабного вторгнення.
У Доповіді також наголошується, що траєкторія придушення української мови в Криму є найбільш повною мірою задокументованою, з посиланням на відповідні рішення Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини. У Доповіді зазначається, що 1,6 мільйона дітей шкільного віку на окупованих територіях України зазнають всеосяжної системи російської державної індоктринації та мілітаризації.
У ньому також описується зростання систем агресорських «кадетських класів», «Руху перших» та структур «Юнармії» в Криму та їх роль у мобілізації «гарматного м’яса» до російської армії.
У Доповіді наголошується, що російська «освітня програма» у Криму «розвивалася роками і стикалася з тертями», включаючи первісний опір з боку вчителів, батьків та учнів, а також описується незаконна російська політика щодо отримання громадянства.
У Доповіді додається, що у 2022 році оперативна російська заборона на викладання української мови на материковій частині країни та «активний примус вчителів через звільнення, переслідування та подібні методи залякування відображають застосування цих напрацювань», «адаптацію досвіду, отриманого в Криму».
У Доповіді описується незаконна практика росії щодо переміщення українських дітей з окупованої росією материкової території до «літніх таборів» у Криму і вказується, що такі інструменти мілітаризації та ідеологічної обробки фінансувалися з боку «Газпрому» та «Роснєфті», а також «Ростеком» щодо «Артеку».
Наводиться приклад, що в Криму «перед переходом до наступного класу на початку нового навчального року була потрібна літня військова підготовка». У Доповіді також описані приклади переведення кримської молоді на військову підготовку до табору «Воїн» у Приморському краї та табору Сонгдовон у Північній Кореї, а також відповідні «кримські республіканські закони» про «військово-історичну діяльність», «оборонно-спортивні табори» та зустрічі з учасниками агресії проти України, «куточки героїв», «парти героїв» тощо.
У ньому також згадується «кадрова підготовка операторів безпілотників стратегічного проекту Криму», ініційованого Сергієм Акскновим, та програма навчання безпілотникам, в рамках якої українські діти на окупованих територіях із восьми років зараховуються до філій «Нахімівського військово-морського училища» агресора у Севастополі та Маріуполі.
Щодо шкільної програми в Криму, до Доповіді додаються антиукраїнські наративи нинішньої «Концепції викладання історії росії» та відповідного російського «єдиного підручника історії». Крим є найранішим і найпоширенішим прикладом незаконної політики росії щодо молоді на окупованій українській території, яка «була відтворена на всіх територіях, окупованих росією», резюмується в Доповіді.
У ньому наголошується, що з погляду міжнародного гуманітарного права трансформація системи освіти у великих масштабах тягне за собою порушення статті 43 Гаазьких правил 1907 року та статті 50(1) Четвертої Женевської конвенції 1949 року з посиланням на коментар МКЧХ 2025 року.
Нагадаємо, що відповідні питання були предметом систематичного інформування органів ОБСЄ експертами АРК, такими як Борис Бабін, Анна Приходько та Олеся Цибулько, включаючи відповідні доповіді на засіданнях та конференціях БДІПЛ у Варшаві та Відні.
