У рамках постійної співпраці з органами Об’єднаних Націй наша Асоціація у липні цього року надіслала інформування до Управління Верховного комісара з прав людини для підготовки обговорення на високому рівні різних викликів, з якими стикається місцеве самоврядування у просуванні та захисті прав людини, відповідно до резолюції Ради з прав людини 57/12.
У нашому інформуванні, опублікованому зараз в офіційних джерелах ООН, проблеми порушень прав людини агресором на окупованих росією територіях України описані на прикладі репресій рф проти регіональних та місцевих меджлісів кримських татар.
Відповідні ситуації з Херсонським регіональним та низкою місцевих меджлісів були описані у інформуванні АРК на конкретних прикладах, оскільки масштабна російська агресія проти України призвела до окупації більшої частини Херсонської області, включаючи села та міста, де діяли місцеві меджліси.
У інформуванні АРК наголошується, що росія поширила свою власну репресивну та дискримінаційну політику проти кримських татар на окуповані території Херсонської області, як це почалося раніше в окупованому Криму.
Така репресивна політика призвела до того, що керівництво та члени місцевих меджлісів були змушені припинити громадську діяльність, а переобрання таких меджлісів на окупованій території, де станом на 2022 рік проживала переважна більшість кримських татар Херсонської області, стало неможливим.
Водночас, у інформуванні АРК наголошується, що низка членів місцевих меджлісів була вимушена переміститися з окупованої території Херсонської області на контрольовані Україною території, віддалені від лінії фронту, або виїхала до третіх країн.
Інші члени місцевих меджлісів, такі як Ельдар Костан, Нусрулла Сейдалієв та Білял Абдурахманов, були репресовані російськими окупаційними структурами та перебувають у місцях утримання під вартою за політично мотивованими звинуваченнями.
У інформуванні АРК було додано, що практична нездатність регіональних та місцевих меджлісів функціонувати з лютого 2022 року в Херсонській області зумовлена виключно незаконною та злочинною російською окупацією значної частини регіону та репресіями проти кримських татар, які тривають на окупованій росією території.
У інформуванні АРК наголошується, що причини, які спричинили практичну нездатність місцевих меджлісів функціонувати з лютого 2022 року в Херсонській області, були описані цими меджлісами до Європейського суду з прав людини заздалегідь, за п’ять років до окупації, у заявах у справах 24196/17, 24355/17, 25061/17 та 32319/17, оскільки широкомасштабна російська агресія була найбільш реалістичною перспективою подальшого розвитку подій у 2017 році, коли меджліси звернулися до Суду.
Відповідні рішення Меджлісу кримськотатарського народу щодо місцевих меджлісів були описані в нашому інформуванні. Також було наголошено, що на ці події суттєво вплинула ситуація, що склалася в Україні щодо закріплення правового статусу представницьких та виконавчих органів самоврядування корінного кримськотатарського народу, головним учасником чого був і є Меджліс та його члени.
У інформуванні АРК наголошується, що наступні тематичні доповіді та дослідження ООН з прав людини та місцевого самоврядування мають містити стурбованість умовами воєнних дій, міждержавних конфліктів, агресій та іноземної окупації, а також расової дискримінації та репресій проти корінних народів, та відображати вимоги Декларації ООН про права корінних народів, Римського статуту та Женевських конвенцій. Також необхідно враховувати моделі перехідного правосуддя, включаючи питання права на сталий розвиток та прав корінних народів.
