18-19 липня, в Києві пройшов Міжнародний форум експертної мережі Кримської платформи “Бачення майбутнього: експертний погляд”. Протягом двох днів українські та міжнародні політики та експерти обговорювали майбутню архітектуру безпеки Чорноморського регіону та всього світу, розглядали екологічні загрози для України та світу, які принесла російська агресія і окупація. Учасниками був проведений глибокий аналіз майбутніх кроків України на шляху притягнення агресора до відповідальності за всі скоєні злочини. Крім цього, були розроблені рекомендації щодо практичних кроків, спрямованих на зміцнення безпеки в Україні та в світі.
Кореспонденти нашої Асоціації змогли побувати на заході та мали змогу задати декілька питань учасникам форуму.
Під час обговорення екологічних наслідків війни, яку розв’язала росія, представниця Асоціації запитала у старшого юридичного радника Truth Hounds: «З якими міжнародними інститутами співпрацюють експерти щодо розробки механізмів відповідальності агресора за екоцид?»
Він відповів: «Необхідно зазначити, що окремого злочину екоциду в міжнародному розумінні досі не сформульовано, хоча є вже певні пропозиції, зокрема, цей випадок буде достатньо сильним поштовхом, щоб екоцид був окремим чином сформульований. Тобто на даний момент в нас є тільки те формулювання про яке ми говорили, Римський статут стаття 8 пункт 4, який визначає те, що такі напади призводять до шкоди. Якщо ж питання стосується міжнародної взаємодії, то по-перше, це безпосередньо Міжнародний кримінальний суд, який…здійснює розслідування. Паралельно з цим, другою опцію, про яку не мав часу більш детально розказати, це застосування механізмів універсальної юрисдикції, коли країни в яких є відповідне кримінальне покарання за такі дії. І якщо їхнє процесуальне законодавство дозволяє розслідувати найбільш серйозні злочини такі як цей, вони можуть і відкривати, і розслідувати справи безпосередньо у себе, або за домовленістю з Україною, або за поданням, наприклад, громадських організацій. І є вже успішні випадки, коли такі механізми застосовувались. Але на даний момент ми бачимо, що одним із найбільш перспективних варіантів щодо цього розслідування – це розслідування в рамках міжнародного кримінального суду, тим більше ми бачимо, що в генеральній прокуратурі вже є з ними співпраці і певне розуміння щодо того як розслідувати цей злочин».
Також наша кореспондентка запитала у Євгена Хлобистова, доктора економічних наук, професора Національного університету «Києво-Могилянська академія»: «Які методики обрахунку вчиненої агресором шкоди експерти вважають найбільш доцільними для застосування щодо окупованого Криму?»
Він зазначив: «З початку повномасштабного вторгнення на замовлення Держекоінспекції ми почали працювати над оновленням підходів стосовно визначення заподіяної шкоди вартісного виміру заходів шкоди для довкілля. Сьогодні ці проекти та методики роботи можете побачити на сайті Міністерства довкілля і Держекоінспекції сьогодні розроблено такі підходи до атмосферного повітря, в процесі така сама розробка для ґрунтів і вже розроблені підходи до водних ресурсів. Тобто ми сьогодні працюємо над тим аби переформувати наші підходи до оцінки заподіяної шкоди з урахуванням всього. Це унікальна ситуація, ми маємо не те що якусь аварію, що сталася внаслідок якихось подій, недбалості чи там халатності чи чогось ще. Це цілеспрямоване знищення елементів довкілля…Довготривале заподіяння шкоди для природних ресурсів, для людини і для унікальних об’єктів, зокрема екосистем… Тобто ці роботи до сьогодні тривають, ми над цим працюємо. Плюс у нас є така амбітна ідея, що ці підходи мають коригуватися за загальноєвропейською практикою, загальноєвропейською традицією, тому що наша кінцева мета – це притягнути до відповідальності за екоцид (росію-прим. ред.)…Міжнародні судові інстанції чи то будуть розробляти трибунал для росії, як окрему судову інстанцію, чи якийсь інший на сьогодні чинний правовий…Але ми маємо приготувати нашу візію в контексті сьогоднішній європейської традиції… І, до речі, це для нас був дуже гарний, знаєте, привід відійти від певної минулої спадщини, методичної, тому що за останні 30 років ми мали, як то кажуть, «вдосконалювати існуючі підходи». Сьогодні нам треба взагалі це переробити».
Інший кореспондент АРК запитала у Євгена Хлобистова: «Як вами розглядається питання чергового шантажу рф щодо вірогідної провокації на ЗАЕС та готовності агресора до використання ядерної зброї? Які наслідки можуть нести такі злочини для екосистеми України, зокрема Криму?»
Він відповів: «По-перше, аварія на Запорізькій атомної станції, яку може спровокувати російська федерація, можлива. Ми про неї дискутуємо останніх декілька місяців досить активно. Сказати що вони сьогодні зможуть створити справжню ядерну катастрофу такого рівня, як в Чорнобилі була, чи іншого рівня – це дуже-дуже маловірогідно. На це впливає особливість функціонування і побудови реакторів. Я нагадаю всім присутнім, що Запорозька атомна станція, коли вона будувалась, мала витримувати пряме попадання ядерної бомби, аби реактори вціліли. Тобто підірвати реактори сьогодні конвенційною зброєю, та тими силами що сьогодні є біля електронної станції – не дуже можливо. Так, зашкодити можна. Йшлося про те, що вони можуть спробувати підірвати систему охолодження, тобто спровокувати, так званий, тепловий вибух через перегрів певної частини реакторних елементів станції, такий тепловий вибух може спричинити невеличкий вихід забруднюючих речовин, коло враження буде приблизно 2,5 км від точки вибуху, це не призведе до глобальної ядерної катастрофи. Єдині люди, які постраждають від цього вибуху, це персонал станції, можливо відчують наслідки мешканці міста Енергодар. На ніщо більше поки ми не розраховуємо, суто з таких інженерно – технічних міркувань. Звісно, що якісь екстремальні форми руйнації станції можливі, чисто в такому, знаєте, у фантастичному варіанті, пряме попадання стратегічної ядерної ракети. Звісно, що це ситуацію змінить докорінно».
Також представниця Асоціації запитала: «Як розглядається фейковий громадський трибунал та інспіровані з боку агресора процеси щодо екоциду, та чи існують регуляторні механізми притягнення до відповідальності псевдоекспертів особливо іноземних до таких пропагандистських процесів?»
Відповідь надав Микола Юрлов: «Зрозуміло, що це не має жодної ані легітимності, ані жодних юридичних наслідків. А щодо конкретної відповідальності тих, хто брав участь у таких заходах – це залежить від ступеня їх залученості. Все буде вирішуватись по кожній конкретній людині».
Під час першого дня форуму учасники обговорювали питання екологічних проблем, які спричинила російська агресія. Соф’я Садогурська, експертка ГО «Екодія», науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ зазначила: «Російські окупанти проводили незаконний видобуток піску на Бакальській косі, яка знаходиться на північному заході Кримського півострову. Частково коса була пошкоджена і наразі вона представляє собою острів…» Вона також наголосила, що росія продовжує в користовувати окупований Крим, як військову базу: «Мінування акваторій, підводні вибухи, руйнування портової інфраструктури, проникненн інвазійних видів далеко не повний перелік негативного впливу на екологію. Це все фактори забруднення морської акваторії».
Другий день розпочала перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, яка наголосила, що Кримська платформа – це безпрецедентний формат, який на сьогодні об’єднує 60 країн та міжнародних організацій з однією стратегічною задачею – деокупацією Криму: «Наша мета – сформувати чітке розуміння у наших партнерів – без Криму перемовин бути не може. Миру в Україні не може бути без Криму. Бо лунають різні пропозиції. Але позиція держави та Президента чітка – без Криму ніяких перемовин та домовленостей бути не може».
Постійна Представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева повідомила, що де-окупація Криму, в першу чергу, буде відбуватися не лише у політико-дипломатичному вимірі, а військовим шляхом. І яким би чином це не відбулось, чіткий план по відновленню контролю над півостровом та перші кроки держави після звільнення Криму повинні вже бути готові: «Ми не знаємо, яким чином це буде відбуватися (де-окупація – ред.). Можливо, російська армія буде залишати за собою великі руйнування. Але ми розуміємо, що вже зараз потрібні всі плани по реінтеграції, перш за все, по відновленню контролю над Кримом».
Також вона нагадала, що за ініціативи представництва Президента України в АР Крим та у співпраці з міністерствами та відомствами запрацював експериментальний проєкт – Резерв відновлення Криму: «Я закликаю тих громадян, хто готовий їхати на територію Криму, подавати свої кандидатури до цього кадрового резерву. Для нас важливо створити “команду Криму”, яка буде працювати на півострові після деокупації. Вже зараз маємо близько тисячі анкет. 80% – заявники з Криму. А це значить, що всі вірять в неминучість деокупації».
Керівник моніторингової групи Чорноморського інституту стратегічних досліджень Андрій Клименко зазначив основну загрозу для Чорноморського регіону: «Економіка росії витримала, пристосувалася та переорієнтувалася на глобальний схід. Чорне море стає джерелом прибутків росії для продовження війни. Тільки з березня 2023 року щомісячно росія отримує 5 мільйонів тонн сирої нафти і 4,5 мільйони тонн дизельного пального з портів Чорного моря. Експорт нафти лише зростає». Він додав, що на сьомому місяці дії ембарго на російську нафту, кількість порушень ембарго зростає. Декілька десятків танкерів на місяць здійснюють прямі рейси до портів – США, Бельгії, Іспанії, Греції та інших країн: «Навіть часткова економічна ізоляція такої великої держави як росія виглядає неможливою. Зупиниться п’ята частина світової економіки». Для вирішення цієї проблеми, як зазначив експерт, потрібно створити спеціальний орган в рамках ЄС, який буде слідкувати за дотриманням санкційного режиму против рф. Також Клименко зазначив: «У безпековому сенсі Україна, включно з Чорним морем, вже стала і в осяжній перспективі залишиться, поки ми не ввійдемо в НАТО, фронтовою державою. Величезною територією постійної, тривалої конфронтації між західною цивілізацією та російським варварством. Майбутнє України – це держава – воїн».
Ігор Поночовний, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя наголосив: «Україна має перші заочні судові вироки у справах військових комісарів росії, які примушують кримчан служити у російській армії та щодо суддів, які приймали рішення про депортацію українців з Криму. Це ті злочини, які не мають аналогів в українському кримінальному законодавстві».
Під час другого дня форуму наша представниця запитала у експертів: «Наскільки можливе притягнення самопроголошеного президента Білорусі до відповідальності за підтримку військової агресії проти України, надання території країни для нападів на Україну, а також за сприяння незаконної депортації дітей, яких вивозять з окупованих частин України в тому числі через Крим?»
Адвокат Ukrainian Legal Advisory Group Аліна Павлюк прокоментувала «Тут можна звернутися до мандату Міжнародного кримінального суду. Якщо ми дивимося на злочин агресії вчинений проти України, то явно ні, чисто через те, що МКС немає мандату. Якщо ми говоримо про кваліфікацію воєнних злочинів чи злочинів проти людяності, чи ймовірного злочину геноциду, якщо буде встановлено його причетність, тоді, я думаю, що потенційно ми можемо очікувати таких рішень…Позиції офісу прокурорів Міжнародного кримінального суду все ж таки будуть базуватися на доказах, на розслідуваннях і на конкретних фактах».
Керівний партнер у компанії Global Rights Compliance LLP Вейн Джордаш звернув увагу, що: «Міжнародний кримінальний суд застосовує недостатній підхід для розслідування воєнних злочинів. З моменту повномасштабного вторгнення росії, обсяг злочинів дійсно збільшився. Але експерти не побачили акценту на розслідуванні злочинів до 2022 року. Це дещо знімає пріоритет із злочинів, які здійснені окупантом з 2014 року». Експерт наголосив, що: «Саме з досвіду окупованого Криму ми побачимо, що міжнародна спільнота має не знімати з порядку денного і злочини, здійснені росією на території України до лютого 2022 року. Це не об’єкт торгу».
Провідна наукова співробітниця Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко зазначила, що Україна – спадкоємиця культури народів, які проживали на території північного Причорномор’я та Криму. Попри намагання росії вкрасти цю культуру, саме українські митці повинні представляти її у світі. Також вона наголосила, що якщо говорити про культурну спадщину Криму, то не можна відділяти її від іншої культури України: «Все почалося з крадіжки культури. Культурна спадщина мінятися не може. Росія віками визначає північне Причорномор’я як власну територію та представляти у Європі та світі це так, ніби це їхня культура. Українські митці на цих ринках – новачки. Нас лише зараз почали там визнавати та слухати».
Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв в своєму виступі повідомив, що: «За даними Кримськотатарського ресурсного центру, в Криму окупаційна влада затримала та переслідує у кримінальних справах 294 громадян, 196 з них – це представники кримськотатарського народу. 175 людей наразі перебуває у місцях позбавлення волі, серед них 117 – представники кримськотатарського народу. А це вчергове доводить, що з 2014 року кримські татари чітко зафіксували свою позицію».
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров констатував в контексті постійних погроз росії Криму: «Як на мене, завершення російсько-кримської війни має бути оформлено, закріплено міжнародним співтовариством у вигляді дуже чітких домовленостей, закріплених рішеннями провідних міжнародних організацій».