У рамках потоку пропаганди окупантів про всілякі незаконні «націоналізації» в окупованому Криму промайнуло повідомлення про кілька структур так званої групи «Солар», пов’язаних із сонячними електростанціями півострова.
Ця тема довгий час була «в тіні» експертної уваги і серед іншого вона стосується станцій «Охотніцьке» Сакського району, «Миколаївка» та «Роднікове» Сімферопольського району, які явно не простоювали в період окупації. Заявивши про їхню «націоналізацію» злочинний Сергій Аксьонов нещодавно прямо вказав, що на ці об’єкти енергетики в агресора нібито особливі злочинні плани.
У ситуації з цим темним елементом енергетики окупованого півострова спробував розібратися експерт нашої Асоціації Борис Бабін.
Діяльність у Криму проектів австрійської компанії «Activ Solar» отримала публічність з осені 2011 року, коли було заявлено про завершення будівництва в Криму п’яти черг сонячного парку «Перово», із сумарною встановленою потужністю 100 мегават, а також про спорудження електростанції «Охотницьке» на 80 мегават. До цього, на початок 2011 року компанія реалізувала пілотний проект геліоелектростанції «Роднікове» на 7,5 мегават.
Заявлялося, що «Перово» стало найбільшим фотоелектричним парком у світі за показником встановленої потужності, і що «Охотникове» на той момент було найпотужнішою сонячною станцією в Центральній та Східній Європі. Зокрема, встановлена потужність «Перово» була еквівалента піковим навантаженням в енергосистемі розташованого поруч Сімферополя.
Тоді офіси «Activ Solar» були відкриті у Києві, Сімферополі та Одесі, заявлялося про підконтрольність компанії АТ «Завод Напівпровідників» у Запоріжжі, яке виробляє полікристалічний кремній, базову сировину для геліоенергетики та напівпровідникової промисловості, генеральним директором фірми було заявлено Каве Ертефая. При цьому особливо не ховався зв’язок «Activ Solar» з Андрієм Клюєвим, головою адміністрації тодішнього президента України Віктора Януковича, зокрема, згаданий Ертефая був його зятем.
Тому абсолютно не дивно, що кримська Рада міністрів тоді приймала, одне за одним, все нові рішення про виділення землі для будівництва нових сонячних електростанцій від «Activ Solar».
Так, у листопаді 2011 року Радмін АР Крим без аукціонів виділив 336 гектарів у Сімферопольському та Кіровському районах, для таких ТОВ як «Капелла Солар», «Оріон Солар» та «Юпітер Солар» у районі Миколаївки та «Бора Солар», «Каліпсо Солар», «Канарі Солар», «Кларіон Солар», та «Леннет Солар» біля Владиславівки.
Тоді «Українська правда» встановила, що засновником «Activ Solar» є траст з Ліхтенштейну «P&A Corporate Trust». При цьому той самий траст був на той момент власником англійської фірми «Blythe (Europe) Ltd», що була записана власником 35 % київської компанії «Танталіт», номінального власника резиденції Януковича «Межигір’я».
Доповнимо, що засновником «Activ Solar» у 2008 році виступала австрійська фірма «Slav Beteiligung GmbH», стовідсотковим власником якої була компанія «Slav AG», яка, у свою чергу, належала тодішньому першому віце-прем’єр-міністру України Андрію Клюєву та його брату Сергію в рівних частках, а вже пізніше право власності на Activ Solar було передано Каві Ертефаю і далі в «P&A Corporate Trust».
Далі розмах діяльності «Activ Solar» лише наростав. У квітні 2012 року той же Радмін АР Крим виділив 17 компаніям на території Білогірського, Бахчисарайського, Джанкойського, Красноперекопського, Нижньогірського, Первомайського, Роздольненського, Сімферопольського та Чорноморського районів 540 га для будівництва сонячних електростанцій.
Фірми були невигадливо названі «Йота Солар», «Каппа Солар», «Лямбда Солар», «Марс Солар», «Меркурій Солар», «Омега Солар», «Омікрон Солар», «Сатурн Солар», «Сіріус Солар», «Сігма Солар», «Тета Солар», «Йота Піві», «Каппа Піві», «Лямбда Піві», «Омега Піві», «Тета Піві» та «Епсилон Піві». Трохи пізніше ще 110 гектарів було передано низці зазначених фірм, а також для «Омікрон Піві», «Епсилон Солар» тощо.
Дані процеси прогнозовано лобіювало Держагентство з енергоефективності та енергозбереження, директор якого Микола Пашкевич тоді обіцяв, що у 2016 році Україна має намір виробляти близько 10 % усієї електроенергії з відновлюваних джерел. Це відповідало вже досягнутому тоді «кримському ідеалу», коли після запуску «Охотницьке» та «Перове» загальна потужність сонячної енергетики почала покривати близько 10 % від загального споживання на півострові.
Втім, тоді ж у журналістському розслідуванні Валентини Самар для «ZN.UA» вказувалося, що для «Activ Solar» були створені справді «тепличні» умови. Крім податкових та митних пільг, надання землі без аукціону та під низький відсоток оренди, це включало «зелений тариф», що становив 5,05 гривень за кВт/годину, який став одним із найвищих у світі. Хоча тоді Клюєви заперечували приналежність цього «особливо рентабельного» бізнесу до «сім’ї» Януковича, це було секретом Полішинеля.
Крім вказаної спорідненості Ертефая, син Андрія Клюєва Богдан працював менеджером «Activ Solar», а генеральним директором ТОВ «Актив Солар», зареєстрованою за адресою головного київського офісу братів Клюєвих на вулиці Різницька, 3, був Михайло Черевко, який з 2007 по 2010 рік очолював донецьке підприємство «GBM-Україна», засноване на власності австрійської фірми «GBM Handels – und Vertretungs GmbH», яка володіла особняком у Тульбінгу, де була зареєстрована Ірина Клюєва, дружина народного депутата Сергія Клюєва.
Формальними засновниками вказаних «кримських» фірм виступали у різних пропорціях і київська та віденська «Актив Солар», а кошти на будівництво нібито надавали за рахунок кредитних коштів загальною сумою на 8,1 мільярда гривень. Зокрема преса писала про кредит у 195 мільйонів євро від лондонської доньки російського ВТБ-банку VTB Capital PLС, причому тоді Актив Солар заперечував цю позику.
Також преса констатувала, що після спорудження станцій та їх підключення до енергосистеми за «зеленим тарифом» їх засновники масово замінювалися на невідомих Інтернету громадян України, зареєстрованих у селах Київської та Чернігівської областей, а також на кіпрські фірми «Красолина інвестмент ЛТД» та «Оурніа Комершл ЛТД».
Втім весь 2012 рік діяльність «Activ Solar» тряс скандал, після того як «Комерсант Україна» опублікувало статтю, в якій неназваний чиновник Єврокомісії заявив, що у вересні 2011 року ЄС нібито переклав 31 млн євро, на програми енергозбереження, які були нібито витрачені «на лінії електропередачі, що зв’язали сонячні електростанції у Криму та Одеській області із загальною енергетичною мережею країни. Вам має бути ясно, про які СЕС йдеться, адже в Україні не так багато станцій, які стосуються Андрія Клюєва». Скандал з різноманітними звинуваченнями був зам’ятий до початку 2013 року, коли було заявлено, що гроші допомоги ЄС витрачені не були.
Втім, найбільш «круті віражі» почалися для «Activ Solar» з початку окупації Криму. Компанія заявила про припинення експлуатації з 1 квітня 2014 року сонячних електростанцій на півострові, ув’язавши це зокрема з тим, що ніхто не платить «зелений тариф» за вироблену електроенергію. Примітно, що навесні 2015 року вже заявлялося про конфіскацію кримських сонячних електростанцій російськими банками для погашення заборгованості Activ Solar за кредитами.
Також повідомлялося, що у листопаді 2015 року Китайська національна компанія з виробництва будівельних матеріалів (CNBM) отримала дозвіл на купівлю дочірньої компанії «Activ Solar», яка управляє десятьма сонячними парками, розташованими в Миколаївській та Одеській областях як забезпечення кредиту «Activ Solar» у розмірі 160 мільйонів євро. Серед іншого йшлося про компанії «Схід-солар», «Дунайська СЕС-1», «Дунайська СЕС-2», «Нептун-солар», «Франко-солар» та «Франко-пиві». CNBM також виявляла інтерес у купівлі згаданої запорізької фірми «Завод Напівпровідників».
Втім, відразу з’ясувалося, що завод не повернув державний кредит 2010 року, тому в жовтні 2015 року український суд зобов’язав його виплатити 57 мільйонів євро. Далі, у лютому 2016 року «Activ Solar» подала заяву про реорганізацію до Господарського суду Відня, заявивши про борг 503,4 мільйона євро, при активах 18,69 мільйона євро. Тоді ж про процедуру банкрутства заявила і «Slav Beteiligung GmbH», вказавши нібито на борг у 112 мільйонів євро, понад 90% з яких припадали на згаданий китайський державний концерн «CNBM International», саме за товарні поставки обладнання для сонячних електростанцій. В Австрії цю подію тоді назвали «найбільшим корпоративним банкрутством року».
При цьому самі брати Клюєви прогнозовано перебралися до Москви, а українська Генпрокуратура розслідувала засади державних гарантій на 200 мільйонів гривень стабілізаційного фонду держбюджету для виплати банківських відсотків кредиту «Завод Напівпровідників». Примітно, що тоді стало питання про конфіскацію пов’язаної з Клюєвими структури «Укрпідшипник», яка володіла підприємствами в Бахмуті (тоді ще Артемівську) та Костянтинівці.
Процеси банкрутства «Activ Solar» тривали до 2017 року, і призвели до нових позовів від кредитора, «Укрексімбанку», який намагався повернути шість кредитів на загальну суму 8,59 мільярда гривень і, серед іншого, відсудити у «Заводу Напівпровідників» нерухомість. Також повідомлялося, що китайській CNBM справді відійшли материкові станції «Activ Solar», а ось кримські – виявилися прокредитовані державним «Ощадбанком», з непогашеним боргом за позиками 19 мільярдів гривень.
При цьому «Ощадбанк», вигравши українські суди, констатував, що він не може конфіскувати сонячні електростанції в окупованому Криму, і цей мільярд втрачених інвестицій став серед іншого предметом розгляду міжнародного арбітражу в Парижі, остаточно виграному «Ощадбанком» у всіх інстанціях саме до весни 2023 року, де всі рішення послідовно оскаржував агресор.
Водночас, в окупованому Криму фейкові «процеси стягнення боргів» у 2017 році ініціював лондонський підрозділ групи «ВТБ», «VTB Capital Plc» і там «відповідачем» «випливла» та ж кіпрська «Оурніа Комершл ЛТД». До цього, у 2015 році зазначена структура «ВТБ» звернулася до Арбітражного суду міста Москви з позовом до «кримських фірм» «Альфа Солар», «Бета Солар», «Зета Солар» та «Гама Солар» про «стягнення заборгованості та відсотків за договорами позики у розмірі 129,486 млн євро».
Всі ці ініціативи «ВТБ» пов’язував із кредитним договором 2012 року на 175 мільйонів євро, який підписували українські «Альфа Солар», «Бета Солар», «Зета Солар», «Гама Солар». А в зазначених «процесах» окреслилася ситуація незаконної «перереєстрації» цих чотирьох фірм за адресою Сімферополь, вулиця Рубцова, 44а, квартира 5. При цьому в сусідній квартирі 4 тоді «влаштувалися» «Крайміа Солар 1» і «Крайміа Солар 2», причому і вони та їхні інші тезки до «Крайміа Солар 5» нібито належать австрійській «Black Sea Renewable Energies GmbH», оформлену на «CEE Clean Economic Energy AG».
Аналіз незаконних «реєстрів» окупантів щодо всіх «кримських ловців сонця» показує, що підконтрольні Клюєвим фірми «перереєстрували», зокрема йдеться про «Альфа Солар», «Зета Солар» «Каліпсо Солар», «Канарі Солар», «Капелла Солар», «Омао Солар», «Омега Солар», «Оріол Солар», «Оузил Солар», «Юпітер Солар», «номерні» «Крайміа Солар 1» до «Крайміа Солар 5» тощо.
Спільним у цих «фірм» стала не лише раптова «зміна адреси» зі згаданої на кабінет 32 на сімферопольській вулиці Фрунзе, 8, у так званому «бізнес-центрі», а й розпочата з серпня 2020 року «процедура банкрутства», коли їх загальним «керівником» став «арбітражний керуючий» від окупантів Олексій Булка.
А до цього серед «директорів» усіх цих «Солар» мелькали одні й ті самі особи на зразок Юрія Кашича, Олександра Панова, Андрія Селютіна, Ніяри Халілової, Людмили Скринникової. Всі ці численні «зіц-голови» не були чужі «сонячному бізнесу» Клюєвих і до окупації, наприклад, в українських реєстрах той самий Юрій Кашич досі числиться директором «Крайміа Солар 1», що числиться в селі Родниковому на вулиці Кримській.
Зазначимо, що всі незаконні «Солар» від окупантів також мають «засновниками» ті самі «Black Sea Renewable Energies GmbH» та «CEE Clean Economic Energy AG», тобто нікуди «з-під крила» Клюєвих вони після 2014 року не йшли. Втім, найцікавіше дали «контактні емейли» окупаційних «Солар», оскільки їх явно було змінювати складніше, ніж «юридичні адреси» «директорів»; ці емейли не просто спільні для всіх компаній, а й явно пов’язані із сімферопольським бухгалтером Світланою Франківською.
Як можна переконатися в «базах даних» Франківська з 2020 року шукала роботу на 950 доларів на місяць і вказувала в резюме досвід як у «Крайміа Солар», до 2015 року, так і в московській фірмі «Пауер Сервісез». Ця фірма, яку і «преса» окупантів пов’язувала з «кримською сонячною енергетикою», була збанкрутована 2020 року арбітражним судом Москви, а її засновником була «Грінтек Енержі Сервісез Лтд» з Британських Віргінських островів.
І тут уже не дивує ні згадка тієї ж Франківської, що до 2014 року вона працювала в українській «Грінтек Енерджі», ні те, що така компанія була в українському реєстрі великих платників податків на 2014 рік під номером 2013 та кодом 37702760, ні те, що це юридична особа після 2014 року двічі перейменовувалося, на «Систем пауер інжиніринг», а потім, у 2020 році, на «Брукхаймер інвестментс» і наразі зареєстрована у Києві на вулиці генерала Алмазова.
При цьому преса, описуючи зазначені вище розслідування щодо зникнення українських бюджетних коштів на підключення електростанцій, серед іншого вказувала на зв’язок «Систем Пауер Інжиніринг» через засновників Олександра Хижняка та Володимира Мукалова з «Іст Енержі Інжиніринг», де вони відзначились разом з Іриною Маріч, директором «Актив Солар».
Тому зовсім не дивно, що серед контрагентів «Грінтек Енерджі», він же «Брукхаймер інвестментс» досі вважаються «Нептун Солар», і «Болград Солар», і «Схід Солар» з Миколаєва.
При цьому бенефіціаром частини материкових «Солар» дійсно вказано згаданий китайський концерн «CNBM», а ось для «Болград Солар» бенефіціари постійно змінюються, але вони так чи інакше пов’язані з кіпрською фірмою «Квалісто Холдінгс ЛТД».
Дивніше інше, а саме те, що бухгалтер «сонячних компаній» Клюєвих Світлана Франківська явно знайшла собі шукане джерело фінансування. Тепер її електронну пошту, збережену і в контактах незаконних «кримських» «Солар» вказано як адресу для московської «судноплавної компанії» «Люкстранс».
Нагадаємо, що ця структура є формальним «власником» 80% незаконного кримського «мобільного оператора» «Міранда-медіа», виконуючи роль «парасольки» для бенефіціарів, пов’язаних з корпорацією агресора «Ростелеком», причому «засновниками та власниками» для «Люкстранс» заявлені є «топ-менеджери» самої «Міранда-медіа» – Олег Сухов, Павло Топорищев.
У такі «збіги з працевлаштуванням бухгалтерів» особливо «хочеться вірити» з огляду на описаний нами зв’язок між структурою «АйСі Інвест» у незаконній «реалізації інвестиційних та інфраструктурних проектів» на території окупованої підлоги острова, пов’язаних як із незаконними «стільниковими операторами», що працюють у Криму – «К-телеком» («Win Mobile») і «КТК Телеком» («Волна Мобайл»), так і з прокладанням ліній електропередач.
Таким чином, очевидно одне – всі роки окупації на сонячних електростанціях півострова непогано наживалися різні структури, і нинішня їхня «націоналізація», незалежно від того, наскільки при ній поміняються справжні бенефіціари, це лише черговий крок в описаних вище, вкрай часто злочинних комбінаціях.
