У жовтні минулого року ми писали про те, що незаконний “Севастопольський державний університет” нібито розпочав три “судові процеси” з компанією “Раопроект” з Санкт-Петербурга, загальною сумою близько 75 мільйонів рублів, за нібито “зрив зобов’язань щодо підготовки документів до запуску ядерного реактора”.
Нагадаємо, що окупанти у 2014 році захопили у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості український навчальний ядерний реактор, незаконний контроль над яким росіян далі багато разів обговорювався у МАГАТЕ.
Сам навчальний заклад агресор протиправно “ввів до складу” так званого “Севастопольського держуніверситету”, як “Інститут ядерної енергії та промисловості”.
Цим оповіданням про “зрив підготовки”, до речі, що бурхливо заперечується в самому “Раопроект”, передувала заява фейкового “ректора” Володимира Нечаєва у 2022 році про те, що “університет” нібито “планує упорядкувати всі документи” реактора, що обіцялося до 2026 року, але “чомусь” не сталося.
Ми писали, що ці “публічні звинувачення” не лише створюють додатковий “туман війни” щодо самого севастопольського реактора,але, за “дивовижним збігом” виникли після серйозних проблем у Кремлі у Елгуджі Кокосадзе та його синів Георгій та Олександра, бенефіціарів згаданого “Раопроект”.
І ось тепер, у середині березня, структури агресора вперше “офіційно” заявили, що роботу севастопольського реактора нібито з 2014 року “не було відновлено”.
На цьому фоні севастопольський гауляйтер Михайло Развожаєв заявив про встановлення в “навчальній лабораторії” згаданого “Інституту ядерної енергії та промисловості” аналітичного тренажера, як “альтернативи навчального реактора”.
На цій нібито “точній копії систем діючих АЕС”, яка нібито працює “на програмному забезпеченні російського виробництва” відмили 70 мільйонів за “дорожньою картою” з “Росенергоатомом”.
Втім, примітні тут не конкуренція описаних корупційних схем щодо “запуску реактора” та “запуску тренажера реактора” відповідно, а те, що зазначений програмно-технічний комплекс для згаданого агресором типу реактора,
“ВВЕР-1000” має назву “ТОМАС-1А” та заснований на підсистемі візуалізації та управління системи “WinMod” німецької розробки, а також на “ОС Windows XP”.
Більше того, навіть поєднати ці “російські програми” для “ТОМАС-1А” змогли лише в “Об’єднаному інституті енергетичних та ядерних досліджень – Сосни” Нацаакадемії наук Білорусі.
Таким чином, і “Сосни”, та їх московський посередник, “Експериментальне науково-дослідне та конструкторське об’єднання “Тренажерні системи навчання”, після описаних “севастопольських пригод” їхньої продукції, тепер можуть потрапити в санкційні списки цивілізованих юрисдикцій.
