Як випливає із заяв окупантів, фейкове “міністерство майна та земельних відносин” 25 грудня має намір “продати через аукціон 99,99% акцій” контрольованого ними «Джанкойського машинобудівного заводу», з “початковою ціною лота” 305 мільйонів рублів.
У “потрібні руки” мають намір віддати земельну ділянку та будівлі на ній у 79 тисяч квадратних метрів.
При цьому в іншому фейковому “міністерстві” окупантів, а саме “промисловості та торгівлі”, заявили, що нібито “виробничу діяльність завод не здійснює, продукцію не випускає”.
Втім, згідно з “бухгалтерською звітністю заводу” та майно на його балансі коштує більше, ніж 300 мільйонів, і виручку в кілька мільйонів завод, що “не працює”, показував і в минулому, і в позаминулому роках.
До початку окупації завод виробляв кузови, причепи, напівпричепи, вантажні контейнери, а також інші сільськогосподарські машини та обладнання.
А після 2014 року кримські колаборанти довго розповідали про “захоплюючі перспективи заводу”, у якому кошти намагалася відмивати незаконна «Корпорація розвитку республіки Крим».
Це відбувалося під виглядом “створення індустріального парку” де завод оголошувався “керуючою компанією”, і на площах якого нібито сімферопольська структура “Техгазінвест” займатиметься виробництвом вуглекислоти, також заводу “дали ліцензію на видобуток” мінеральних вод.
Зазначимо, що раніше “тісний зв’язок” заводу та згаданої “корпорації розвитку” можна було простежити через кримського колаборанта Данила Підаєва, заявленого влітку незаконним “заступником губернатора Запорізької області”
Ми писали, що особистість Підаєва максимально туманна, цей уродженець Сімферополя, згідно з “офіційними святцями” від окупантів, в окупованому Криму “працював на різних посадах у службі фінансового нагляду” і в “міністерстві будівництва та архітектури”, а з весни 2021 року був “заступником генерального директора” у незаконній “Корпорації розвитку республіки Крим”, яку і “очолив” з 2022 року.
Примітно, що реєстри окупантів щодо цієї особи явно “чистили”, але повністю стерти його роль, як, наприклад, “генерального директора” у згаданому “Джанкойському машинобудівному заводі” кілька років тому видалити не змогли.
Серед іншого Підаєв був одним із ініціаторів детально описаного нами знищення парку Мойнаки та ряду дитячих санаторіїв у Євпаторії під забудову, під виглядом “федерального дитячого центру”.
Також він “відзначився” на передачі структур Германа Грефа під “особисті потреби” нижньої станції канатної дороги на Ай-Петрі у Місхорі, лобіював “державний індустріальний парк” на тому ж джанкойському заводі, як “торгово-транспортний хаб”.
Ми писали про повну підконтрольність Підаєва спецслужбам агресора і про його ймовірний “внутрішньовидовий” конфлікт з кланом Сергія Аксьонова, після чого такий “цінний кадр” був “переведений з підвищенням” до “найлютіших друзів” сімферопольських колаборантів у Мелітополь.
Мабуть тепер, після “евакуації” Підаєва його конкуренти і вирішили провернути вже нову схему із джанкойським заводом; явно готуючись до нинішньої “приватизації” у травні окупанти заявили “генеральним директором заводу” Івана Михальчевського, раніше миготливого у так званому “Центрі комплексного постачання будівельних об’єктів”.
А хто з російських олігархів братиме участь у цій афері – покажуть найближчі місяці.
