Кілька тижнів тому севастопольські “медіа” вирішили “порадувати” читачів “розслідуванням” діяльності багатостраждальної прокладки для збирання “комунальних платежів”, “Цифрові інновації”.
Ми раніше писали про роль колишнього “заступника” гауляйтера Развожаєва, Євгена Горлова, заарештованого “за корупцію” минулого року якраз в афері з “війнами квитанцій”, “Севастопольгаз”, яка зібрала воєдино боротьбу двох клонів, а також і створення окупаційної “адміністрацією” підконтрольних “прокладок”мдля комунальних платежів, включаючи діяльність структури “Цифрових інновацій”.
І ось наприкінці жовтня “раптово виявилося”, що сестра дружини “голови ради директорів” у “націоналізованому через зв’язок з українським бізнесом” “ПАТ” «Севастопольгаз» Едуарда Третьяка, що знаходиться з червня “на підвалі” у карателів окупантів, Олена Мєшковська, є “директором” та “співзасновником” у «Цифрових інноваціях», а другий “співзасновник” “Цифрових інновацій”, це Валерія Зінченко, дружина бізнес-партнера згаданого Третьяка Кирила Зінченка.
Також Мешковська “здавала офіс” для “Севастопольгаз” у торговому центрі “Авангард”, а Кирило Зінченко та син Едуарда Третьяка Ілля разом один і той же період очолювали «УК Ультрамарин», і далі “директор” “Цифрових інновацій” у розпал “націоналізації” “Севастопольгаз” нібито перемістилася до Туреччини.
Втім, усі ці “моторошні таємниці” про зв’язки номінальних фігурантів “ПАТ” “Севастопольгаз” та “Цифрових інновацій” насправді гуглиться за три хвилини; а сама Мєшковська до своєї “цифровізації” кланом Развожаєва, була “засвічена” окупантами як так звана “заступник головного лікаря з медичної частини та організаційно-методичної роботи” такої “бюджетної установи” як севастопольський “Центр крові”.
Більше того, на ту саму Мєшковську, разом із Наталією Недобитковою, записано “конструкторське бюро” “Магістраль”, де “директором” у вигляді вчорашнього “студента” Богдана Бабича. Також Недобіткова та Бабич є номіналами у структурах “Севавтоматика” та “Севтехно”, що займаються, під повним контролем окупаційної “влади”, встановленням в окупованому місті “систем протипожежної сигналізації”.
А тому очевидно, що всі ці Зінченки, Мєшковські та Третьяки є виключно номіналами у системі “фірм”, тісно пов’язані з “комунальним господарством” Севастополя.
Це, до речі, і пояснило раптову “зміну вектора” публікацій тих самих “медіа”, що спостерігається останніми днями: тепер “раптом виявляється”, що Олена Мєшковська, та Валерія Зінченко – це “зразкові бізнес-леді” та “допомагаючі фронту благодійниці”, і що “родичі – це не вирок”.
Таким чином історія “Цифрових інновацій” демонстративно покладена окупантами на “далеку полицю”, і струшувати з неї пил стануть лише якщо у ключової зацікавленої особи, а саме гауляйтера Рaзвожаєва виникнуть “моменти непорозуміння” з його кремлівськими кураторами.
