У квітні ми відзначали використання пропаганди агресора на проведеному в окупованому Сімферополі фейковому “міжнародному екологічному форумі” так званого “турецького журналіста” Окая Депрема.
Ми писали що Депрем, як “говорюча голова” російських спецслужб раніше “щільно відзначився” у різних пропагандистських опусах, від ” геополітики в Арктиці ” до вирощування огірків в окупованому Мелітополі.
При цьому Депрем давно і щільно осів в окупованому Донецьку і заявлявся окупантами, як “кореспондент” газети «Евренсель», що обслуговує маргінальну та вкрай ліву Робочу партію, що раніше заборонялася турецькою владою.
І ось у середині листопада та ж пропаганда почала висловлювати “бурхливе занепокоєння” з приводу депортації Депрема з Мінська до Туреччини після його десятиденного перебування в білоруському ізоляторі.
Депрем з 2023 року з’являвся у білоруських державних “медіа”, давав інтерв’ю тамтешнім пропагандистам Григорію Азаренко та Ксенії Лебедєвій, нібито “отримав премію імені Еміля Чечка третього ступеня” і в січні цього року розхвалював шоу “президентських виборів у Білорусі”.
І ось нібито 8 вересня Депрема в Мінську обшукали та допитали тамтешні силовики, після чого він нібито і провів “незабутні” 10 днів у тамтешньому ізоляторі і був вигнаний до Туреччини.
Примітно, що як при цьому “раптово з’ясувалося” Депрем нібито має і російське громадянство, після чого про “переслідування журналіста” написали, серед іншого підконтрольні росії “гагаузькі медіа”, тепер цей сюжет “понесла в маси” та інша пропаганда агресора.
Втім, уже наприкінці жовтня депортований Депрем уже знову з’явився із пропагандистським шоу в окупованому Мелітополі, тому ніяких проблем у його використанні московські куратори явно не вбачають.
А “мінські пригоди” Депрема, швидше за все, стали наслідком розуміння силовиками та адміністрацією режиму Лукашенка того простого факту, що в цієї “балакучої турецької голови” є тільки один справжній господар, і що діяльність Депрема у Білорусі була явно спрямована не лише проти України та західних країн.
Чи усвідомлять цей факт і турецькі спецслужби – очевидно, питання не настільки віддаленого часу.
