30 червня кримські колаборанти у вигляді “спікера” Володимира Константинова та його нинішньої підручної з “держради” Сергія Цекова вирішили “порадувати кримчан” анонсом “нового гімну республіки”.
Нагадаємо, що вже майже рік триває епопея з “переписуванням гімну”, в якості якого окупанти раніше використовували слова та музику гімну АР Крим, написані композитором Алемдаром Карамановим та кримською поетесою Ольгою Голубєвою та затвердженими Верховною Радою Криму як гімн автономії ще у лютому 1992 року, для мелодії, та у 2000 році для тексту.
Що так різко “не сподобалося” нацисту Костянтинову в даному творі, який, за його словами “нові реалії… не відображає”, зрозуміти було можна, колаборанти прямо говорили про те, що там “немає згадки про росію”. Втім, трагікомічна епопея “гімнописання”, зважаючи на явну відсутність бажаючих “макнутися” в цю аферу, навіть серед підконтрольних агресору “поетів і композиторів” явно затяглася.
І ось тепер колаборанти заявили, що проект нового “гімну” ними “попередньо затверджений”, ним заявлено спільну “нетленку” колишнього “сенатора” від Криму Ольги Ковітіді, яка “написала музику”, та російського “поета-пісняра” Іллі Резніка, який “приєднався як автор тексту”.
Раніше той же Резнік активно миготів у кримських провокаціях агресора, в основному “підв’язаних” до окупованої Ялти, і зважаючи на все “переможців конкурсу” було визначено колаборантами заздалегідь.
У кітчі оприлюдненого колаборантами “нового гімну” примітна не так активно саркастично обговорювана “конкурентами” клана Костянтинова фраза про Крим як “край великої росії”, а роль у цій “нетлінці” Ковітіді, як раптового “композитора”.
Нагадаємо, що дана колаборантка ніколи жодного відношення до музики не мала, вона за радянських часів починала кар’єру як друкарка та кур’єр у кримських органах компартії та комсомолу, потім здобула заочну юридичну освіту, стала адвокатом і до окупації Криму була депутатом і функціонером різних структур, що не мали жодного відношення до музичної діяльності.
Як пліткують у кримських “владних коридорах” нинішнє “гімнописання” від “композиторкши” Ковітіді, як “збитої льотчиці” має одну і банальну причину – нагадати про своє “політичне існування”, в умовах, коли до нерухомості та комерції її клану, що залишилися без “надійного політичного прикриття” в Москві, тепер почали активно придивлятися конкуренти.
