На початку грудня “кримські медіа” оприлюднили інтерв’ю так званого “голови держкомітету з водного господарства та меліорації” окупантів Владислава Масляника, яке містить як набір чергових розмов про “світле післязавтра”, так і цікаві напіввизнання.
Наприклад, щодо пафосно обіцяних “керівництвом” Криму “двох нових водосховищ” для “пожвавлення курортного життя” Ялти та Алушти Масляник уточнив, що йдеться про ідеї гребель біля алуштинського Генеральського (Улу-Узень) і бахчисарайського Верхоріччя (Бія), але при цьому ще не визначено й місця дамб, а самі проекти “будуть реалізовані до 2030 року”.
Зазначимо, що паралельно, як ми писали раніше, колаборанти в 2025 році освоюватимуть кошти на “розчистці русел” тих самих алуштинських річок, які далі нібито і “наповнять водосховище”, і тут слова “кінці у воду” з приводу півсотні “бюджетних” мільйонів нечасто реалізуються колаборантами так буквально.
Також з “заспокоєнь” Масляника щодо спорожнілого водосховища Феодосії можна зрозуміти, що першопричиною форс-мажору стала не посуха, а певні поломки насосів на водозакачувальних спорудах, які колаборанти вчасно усунути не змогли.
Втім, його ж обіцянки пустити до Феодосії, через наливне Фронтове водосховище, воду з Карасубазара (Білогірськ) виглядають досить дивно, не тільки з огляду на перебої з наповненням тамтешніх резервуарів, але й те, що Масляник одночасно пообіцяв “закількувати” переміщення води по Криму та спрямувати трубами ту саму воду з Білогірська… до Євпаторії та Сак.
Щодо меліоративних споруд Північно-Кримського каналу, які в більшості випадків залишилися “не у справ” після підриву окупантами дамби Каховської ГЕС, “голова держкомітету” не тільки визнав, що його “відомство” не бачить їх своїм пріоритетом, оскільки нібито “зараз у нас плани більше націлені на утримання гідротехнічних споруд водоймищ”, а також натякнув, що ці об’єкти надалі будуть “головним болем” не в його підлеглих, а в аграріїв, за принципом “кому потрібно, той і непокоїться”.
І якщо в питанні каналу, де води, очевидно не буде багато років, дана ситуація стає простою корупційною замальовкою, то в питанні тих самих “гідротехнічних споруд”, тобто дамб, Масляник протранслював анонси з далекосяжними небезпечними наслідками.
Безуспішно намагаючись спростувати той факт, що його “відомство” взагалі не володіє повною ситуацією про кількість, роль і стан кримських дамб, особливо на місцях, Масляник висунув “геніальну ідею” про “добровільно-примусову” передачу їх “в оренду” користувачам водосховищ та ставків, для того, щоб дані комерсанти не тільки платили винагороду, а й “відповідали за стан греблі”.
Природно, навіть якщо і змусити рибника або господаря прибережного шинка “взяти в оренду” греблю його ставка, то якусь копійку він, ймовірно, заплатить, але ремонтувати дамбу не стане точно, і, більше того, навіть “законодавство” оккупантів подібні піруети не передбачає.
Втім, для Масляника та його підручних тут важливо лише одне – знайти у вигляді “орендаря” крайнього, на той випадок, коли чергову дамбу прорве.
