15 листопада ялтинська гауляйтер Яніна Павленко “запалила ефір” пропаганди окупантів, пообіцявши на “зустрічі з делегацією Узбекистану” підписати “договір про побратимство між Ялтою та одним із міст” згаданої країни, а також між “Лівадією та одним з районів Бухари”.
Втім, на цій “зустрічі високого рівня” обговорювалися і більш “приземлені” питання, а саме стан прибирання території, що прилягає до ялтинського санаторію “Узбекистан” на вулиці Бахчисарайській.
Цей “зріз дискусії” був набагато органічнішим, оскільки практичною метою візиту “узбецької делегації” в окуповану Ялту було представлення “нового генерального директора” згаданого санаторію; замість Мухітдіна Кудбідінова, який “освоював Крим” останні два роки, ним стане Муроджон Юлдашев.
У окупантів санаторій з 2015 року “зареєстровано” як “приватну установу”, з прихованим “власником” і раніше “генеральними директорами” там були Антоніна Шляєва та Іфтихор Кадиров.
Втім, фактичний власник санаторію згаданий і на його сайті, і в нинішньому потоці пропаганди окупантів, це “Курортно-оздоровче акціонерне товариство “Узбекистан” (“O’zbekiston dam olish-sog’lomlashtirish” aksiyadorlik jamiyati), яке серед іншого спокійно зареєструвало в Узбекистані сайт ялтинського санаторію як власний.
Тому не дивно, що “представляти” Юлдашева ялтинським гауляйтерам незаконно приїхав генеральний директор згаданої узбецької структури Ойбек Усанов.
Співвласниками цього узбецького АТ є «Навойський гірничо-металургійний комбінат» («НКМК жамгармасі») та «Алмалицький гірничо-металургійний комбінат», а до наглядової ради входять як представники цих структур, так і колишній гендиректор “НКМК” Назірбек Рахмонов, призначений хокімом міста Зарафшан, а також Асілбек Худаяров.
Раніше Худяаров був начальником Головного медичного управління при Адміністрації Президента Республіки Узбекистан, потім став першим заступником завідувача Департаменту соціального розвитку тієї ж Адміністрації, і, “за сумісництвом” з січня 2024 року заявлений виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я Узбекистану.
Очевидно, що саме Худаяров і є куратором цієї незаконної діяльності на окупованому півострові. Таким чином, якщо нинішні обіцянки Янини Павленко у сфері “договорів про дружбу” не будуть незабаром забуті, списки санкцій низки країн скоро поповняться переліком узбецьких фірм і “особливо шанованих” прізвищ.

Схожі записи