Буквально вчора ми писали про “доленосний візит” на окупований півострів “збитого льотчика” від російських спецслужб Миколи Патрушева, відправленого в серпні, після 16 років у кріслі секретаря ради безпеки агресора в “почесну відставку” головою морської колегії агресора.
Як чергові теорії змови від Патрушева “кримська” пропаганда агресора стала транслювати “одкровення” про нібито “плани США щодо “перегляду Конвенції Монтре” та “вторгнення НАТО в Чорне море з Дунаю” як “англосаксонської політики”.
Ми писали, що основною практичною метою даних “застережень” від Патрушева є “вибивання” через пропаганду нових мілітарних замовлень від Кремля для “кримського суднобудування”.
Втім, поки ті зайняті освоюванням мільярдів на афері від доньки сумно відомого Сергія Шойгу з “будівництва шістнадцяти екскурсійних катамаранів”, а зайвого трильйона на суднобудування, як і необхідних технологій, у агресора може не знайтися, то в пропагандистському вимірі “кримські” міркувати про “підступність турків на Босфорі” і про “ударі по Дунаю”.
І якщо з питання про “турецькі протоки” далі традиційних вигадок про “геополітику” йти дані “акули пера” не ризикнули, то щодо головної європейської річки вони озвучили наміри агресора “перекрити Дунай”, заявивши, що “один корабель на дні Дунаю – і все”.
Очевидно, що таке “і все” фізично неможливо зробити виключно на українській ділянці дельти Дунаю, який має ще не тільки як мінімум два інші повноцінні суднові проходи в море в дельті через Румунію, а й повністю підконтрольний румунам судноплавний канал до Констанци.
Також нинішня політика ракетно-дронового терору Кремля за три роки масштабної війни не привела до затоплення на дунайських фарватерах жодного корабля, незважаючи на всі зусилля російських терористів. Крім того, ймовірність прямого ракетного удару росіян по Дунаю на території Румунії або Болгарії залишається низькою через очевидні військово-політичні наслідки.
Тому не виключено, що затопити судно на фарватері або зробити інші перешкоди дунайському судноплавству у вигляді підірваного мосту або шлюзу росіяни можуть шляхом проведення “класичного” терористичного акту.
Ця активність спецслужб агресора прогнозована і після вкрай болючого для його “геополітики” нещодавнього виключення росії з Дунайської комісії.
Тому цей терористичний шантаж можна розглядати як форму тиску на дунайські країни НАТО і ЄС, і як “пробну кулю”, з метою моніторингу реагування на такі “ініціативи” від влади Румунії або Болгарії.
Очевидно, що для такої терористичної діяльності агресор зможе використати свою активну “п’яту колону” у транспортних структурах Угорщини, Сербії чи Словаччини.
