Підконтрольні агресору “кримські медіа” поширили 2 вересня пропагандистське “інтерв’ю” якогось “командира загону “Крим” Добровольчого корпусу” агресора досить цікавого змісту.
Формально дана нетлінка була присвячена “героїчній долі” згаданого “Володимиру з позивним Прапор”, але крім набору штампів, вона містить досить характерний підтекст.
Серед іншого, визнається, що згаданий «Крим» був складений “переважно добровольцями з Донецька, які прийшли разом із Прапором”, та замінили “козаків”, які його нібито “сформували” і що спочатку “називався він “Таврида””.
Нагадаємо, що згадана «Таврида» у 2022 році роздмухувалась лояльними кримському гауляйтеру Сергію Аксьонову, як його “дітище”, хоча вже тоді ми констатували, що серед її “козаків” кримчан завжди була меншість, і що “батальйон” був сильно розбавлений росіянами, зокрема з “Терського війська”.
Тепер читачам фактично повідомляють, що “після закінчення піврічного контракту козаки вийшли”, тобто визнається, що вони були тимчасовими найманцями, і одночасно додається, що “Прапор” нібито з Аксьоновим зустрічався, “поговорили про загін”, і гауляйтер нібито пропонував усіляку допомогу, після чого про подальші події багатозначно умовчується.
Але при цьому заявляється, що тільки “включення загону до складу Добровольчого корпусу міністерства оборони росії покращило забезпечення, у тому числі технікою”.
Варто додати, що “Добровольчий корпус” агресора був покликаний “остаточно вирішити проблему “вагнерівців””, і що серед іншого ніхто в Кремлі не забув Аксьонову загравання з нині покійними “путінськими кухарями”.
Таким чином, очевидно, що це “інтерв’ю” з’явилося зараз, напередодні “осіннього перезавантаження кримської вертикалі влади” зовсім не випадково.
Щодо самих “кримських козаків”, то нагадаємо, що дані нечисленні діячі “помічника” Аксьонова, Антона Сироткіна, перебуваючи під Мелітополем, в основному займалися “боротьбою з дияволом”, а саме терором місцевого населення, які не були парафіянами Московського патріархату.
З 2023 року дані “козаки” миготять лише в заявах про підготовку певної фейкової “територіальної оборони” як “альтернативі фронту”, а також у рамках підконтрольних агресору “культурно-дозвільних установ” півострова, де “функціонує 10 козацьких колективів загальною чисельністю 190 людей”.
Ну а “замполіт” “Тавриди” Руслан Карпюк останнім часом помічений хіба що у “щурячих війнах” севастопольських угруповань “волонтерів”. Втім, найяскравішим “козацьким виступом” стало за останні два роки зґвалтування підопічним Сироткіна 94-річної жінки біля Алушти.
Навряд чи з такою “опорою” Аксьонову світить наявність у найближчому майбутньому “силових аргументів” для торгу про “світлий завтрашній день”.
