Наприкінці серпня кримські колаборанти оприлюднили чергову “передвиборчу статистику”, і якщо раніше йшлося про “мільйони туристів”, то тепер настала черга багатостраждального “кримського експорту”. Фейковий “віце-прем’єр” та “міністр фінансів” окупантів Ірина Ківіко заявила про нібито “зростання експорту” з окупованого півострова з 30 мільйонів доларів у 2022 році до 37 мільйонів у 2023 році.
При цьому нібито основу даних сум, нібито “понад 70%” нібито складає “промислова продукція, товари машинобудівного комплексу”, і далі “харчова продукція, понад 20%”. Ківіко назвала “головним імпортером кримських товарів” у 2023 році Туреччину, і далі Казахстан, де нібито “великим попитом користуються вироблені в Криму системи поливу”, Киргизстан та Узбекистан.
При цьому злочинний Георгій Мурадов і фейковий “директор Південного регіонального центру підтримки експорту” Ксенія Слуцька заявили, що нібито кримський експорт “більше на чверть” оскільки “не враховує кошти, які отримані через материкові представництва” та “фірми-прокладки”, що створюються для спроб обходу. санкцій.
Якщо не зупинятися на напівфентезійній ліриці від Ківіко про нібито постачання з Криму “ефірних олій до Індії та органічних добрив – до Перу, Еквадору та Болівії” та на розповідях від Мурадова про ввезення до Криму “кави, какао та іншої продукції” з Африки, то варто нагадати, що ще навесні цього року та ж Ківіко заявляла спочатку про “експорт Криму” за 2023 рік, рахуючи і Білорусь, і невизнані “республіки” Абхазію та Осетію, в “цілих” 15 мільйонів доларів.
А далі, у травні, на черговому “експортному форумі”, загальну суму такої “глобальної торгівлі” фейкова “міністр” змогла “докрутити” лише до 20 мільйонів доларів. Цьогорічну суму в 37 мільйонів, та ще нібито “занижену”, явно взято зі стелі нинішнім “кандидатом у депутати держради від єдиної росії” Ківіко не випадково.
Справа в тому, що востаннє “офіційні дані” щодо “кримського експорту” незаконний “Кримстат” публікував на 2021 рік, і тоді їм було озвучено якраз цифру в 36.6 мільйонів доларів, але з них більшість, 30 мільйонів, пішла в “країни” СНД”, під якими колаборанти мали на увазі і материкову Україну.
Очевидно, що тепер колаборанти вирішили “наздогнати і перегнати” цей показник, розуміючи, що ніхто звані ними цифри все одно перевіряти не буде, та й не зможе.
Хоча, звичайно, складно уявити потрібну в Туреччині продукцію “кримського машинобудування”, а також встановити і “виробника меліоративних систем”, якого окупанти не забули б використати раніше в пропаганді як “успішне підприємство”. Хоча, звичайно, не виключено, що незаконний “Криммеліоводгосп” спробував щось “тепер зовсім непотрібне” вивезти з півострова на брухт.
Також зараз очевидною є нестиковка заявленої колаборантами суми “експорту” у вимірі зернових; якщо раптом “повірити” Ківіко, то виходить, що “експорт” кримської аграрної продукції за рік становив 8 мільйонів доларів, що приблизно є вартістю завантаження кримським зерном 3 суден.
Таким чином, очевидно, що як мінімум частина незаконного перевезення агропродукції з Криму йде “дорогим друзям путіна” на Близький Схід і в Африку за демпінговою ціною або як “фінансування режиму”, і в “передвиборчий дебет” від Ківіко вона не потрапляє.