Днями в підконтрольних окупантам “медіа” було опубліковано трагікомічні “роз’яснення” для “орендарів” тієї нерухомості, яку злочинно “націоналізували” з 2022 року кримські колаборанти як “майно ворожих іноземців”. Справа в тому, що “орендарі” почали заявляти, що вони “бояться відповідальності за фінансову підтримку ворогів”, і знаючи “креативні” підходи кримської “влади” це не особливо дивувало.
Тому окупанти в липні опублікували згадані “роз’яснення” від злочинного “міністра майнових та земельних ресурсів” Лариси Кулініч, у яких вказали, що тепер орендарі мають платити у фіктивну “розпорядчу дирекцію майна республіки Крим”. При цьому суми “скромно” замовчувалися, але вказувалося, що 30% із них піде у згадану “дирекцію”.
Щодо цього варто зазначити, що сам публічний “розбір польотів з оренди” почався після нібито отриманих, вже після “націоналізації”, “орендарями приміщень” ялтинського готелю “Брістоль” “чергових платіжок” на рахунок Володимира Герасимчука, відкритий в одному з російських банків; нібито при цьому Герасимчука представляє така собі Тетяна Кушнір.
Раніше низка джерел повідомляла, що готель “Брістоль” у 2024 році справді відібрали у Володимира Герасимчука, українського вченого, який, серед іншого, двадцять років тому викладав у ялтинському Кримському державному гуманітарному інституті. Втім і в українських реєстрах Герасимчук значиться співвласником “Бристоля”, разом із киянкою Світланою Киричек та з “ялтинським бізнесменом” В’ячеславом Курашиним.
Але примітно тут навіть не це, а наявність у власності чи у керівництві того ж Герасимчука безлічі різноманітних фірм, які мають інтереси у сфері нерухомості у різних регіонах України, починаючи від об’єднання мешканців будинку “Вершина” у Тернополі та закінчуючи одеською компанією “Укрміжбуд” , яка звела низку будівель по вулицях Пішонівської та Нищинського.
Те, що Герасимчук є в цих компаніях скоріше “весільним генералом” як мінімум вкрай ймовірно, особливо судячи з кримінальних справ, пов’язаних, якщо вірити пресі, з діяльністю “Укрміжбуд” та родичами українського політика Олексія Гончаренка, такими як Микола Дерев’янко.
Преса пише, що за Дерев’янком та Герасимчуком НАБУ вела розслідування щодо розкрадання з “виконанням робіт з облаштування вуличного освітлення в обхід тендерних процедур”, при цьому, за версією слідства, Дерев’янко і є справжнім бенефіціаром в “Укрміжбуд”.
При цьому преса писала, що дружина Дерев’янко Леся працевлаштована в тому самому “Укрміжбуд”, і що заробляє структура в основному багатомільйонними тендерами на ремонт будівель на Одещині. Дерев’янко в українській політиці людина далеко не остання і раніше вона була на “короткій нозі” і з кураторами “Парті Регіонів”, і з Сергієм Тігіпком і з Петром Порошенком, але особливо вона була близькою з колишнім народним депутатом Олександром Пресманом, колишнім “володарем тендерів” і поточним “нічним королем Роздольненського району”.
А тому відкритим залишається питання – у кого насправді кримські колаборанти відібрали ялтинський “Бристоль”, і на кого з українських політиків спецслужби агресора “намотали додатковий компромат” із цього приводу.
