Як ми вже писали, на початку липня сімферопольці багаторазово викладали відео білястої води в річці Слов’янка, що протікає через місто і впадає в Салгір, скаржачись на сморід від якихось явно розчинених у воді хімікатів.
9 липня окремі підконтрольні агресору “медіа” боязко оприлюднили свою версію, заявивши, що нібито “вода такого кольору стає біля вагонного депо, після миття вагонів”; зазначимо, що річечка дійсно протікає повз вагонне депо сімферопольського залізничного вокзалу.
Тоді ми написали, що “якщо така версія не є черговим фейком “на захист” інших забруднювачів, то пасажирам згаданих вагонів після такої їхньої “хімобробки” позаздрити складно”.
Далі події почали розвиватися у класичному стилі окупаційної пропаганди: голова слідчого комітету росії Олександр Бастрикін, а також місцева “прокуратура” заявили про “контроль” та “перевірки”.
Після цього окупаційні “медіа” розповсюдили “офіційну версію” про “перемогу над забрудненням”, заявивши про “виявлення врізання в зливову трубу, з якої в річку випливала токсична біла рідина” в районі торгового центру “Меганом”.
На урочистому “перекритті труби”, звідки нібито йшов “господарсько-побутовий стік”, попіарилися “міністерство екології та природних ресурсів”, включаючи і “міністра” Ольгу Славгородську, “міністерство житлово-комунального господарства”, “адміністрація” Сімферополя та сумнозвісна “Вода Криму”.
Те, що рівень та обсяг смердючого забруднення Слов’янки ні за характером ні за масштабами явно не відповідає нікому “побутовому стоку” нікого в цій ситуації не збентежило. Втім, 13 липня вранці у соцмережах з’явилося відео, на якому абсолютно чітко видно, що забруднювачем є не якась “врізка”, а саме це вагонне депо, з якого йде масовий сток.
У цій історії найбільш трагікомічною стала заява “голови комітету з екології держради” Георгія Шаповалова, який назвав небайдужих жителів, які виявили та розголосили ситуацію зі зливом нечистот у річку Слов’янка “лаючими собаками”.
Очевидно, що сімферопольський колаборант від “єдиної росії” Шаповалов, який був з початку окупації “міським депутатом” та “директором видавництва та друкарні” “Таврида”, таким чином натякнув населенню, як до нього належить “кримська еліта” напередодні “осінніх виборів”.
Також ця ситуація показує, наскільки окупаційна “влада”, яка голосно розповідає про “позови до України за екоцид”, схильна брехати і розповідати від імені бастрикіних і “міністрів” населенню явні небилиці навіть за досить незначним у нинішній ситуації екологічним інцидентом.
